Угрюмов Микола Степанович

Угрюмов Микола Степанович
Народився	18 серпня 1902(1902-08-18) Путивль, Курська губернія, Російська імперія
Помер	2 лютого 1982(1982-02-02) (79 років) Красногорськ, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Penyaginskoye cemeteryd
Діяльність	воєначальник
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди	Радянська гвардія

Микола Степанович Угрюмов (* 18 серпня 1902(19020818), Путивль — † 2 лютого 1982) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу (1940).

Життєпис

У Червоній армії з 1923, в 1926 закінчив Ленінградську піхотну школу.

Командиром батальйону, в званні капітана, брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. Відзначився при взятті станції Терійокі, при форсуванні річки Бистрой, біля села Сарвелай, при взятті висоти 34,8. 18.01.1940 р. М. С. Угрюмова призначили командиром 252-го стрілецького полку. 11.02.1940 р. частини Червоної армії прорвали лінію Маннергейма, а 252-го полк взяв порт Іно.

15.02.1940 р. М. С. Угрюмову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

З початку радянсько — німецької війни командував дивізією на Лузькому рубежі. В 1942 р. закінчив академію Генерального штабу. Воював на Ленінградському фронті, де командував 2-ю дивізією народного ополчення. Пізніше на Південному фронті, в складі 2 гвардійської армії 4 Українського фронту, командував 33 гвардійською Севастопольською дивізією.

Генерал-майор М. С. Угрюмов після війни очолював військову кафедру Горьківського інституту, з 1961 р. — у відставці.

Нагороди та відзнаки

• два ордена Леніна
• чотири ордена Червоного Прапора
• орден Суворова
• орден Кутузова
• орден Вітчизняної війни
• орден «Хоробрий солдат» (Польща)
• звання «Почесний громадянин міста Скадовська» (1974)

Джерела

• ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ МІСТА СКАДОВСЬК
• Микола Степанович Угрюмов