Уй (притока Тоболу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уй
54°17′53″ пн. ш. 63°58′50″ сх. д. / 54.29833333002777351° пн. ш. 63.98055556002777422° сх. д. / 54.29833333002777351; 63.98055556002777422
Витік Підніжжя хребта Алабія, біля села Азнашево, Учалинський район
• координати 54°44′33″ пн. ш. 59°27′50″ сх. д. / 54.74250° пн. ш. 59.46389° сх. д. / 54.74250; 59.46389
висота, м 551 м
Гирло Тобол біля с.Усть-Уйське (Курганська область)
• координати 54°17′53″ пн. ш. 63°58′48″ сх. д. / 54.29806° пн. ш. 63.98000° сх. д. / 54.29806; 63.98000
висота, м 77 м
Басейн ТоболІртишОбОбська губаКарське море
Країни: Росія Росія, Казахстан Казахстан
Прирічкові країни: Росія Росія, Казахстан Казахстан
Регіон Башкортостан, Челябінська область, Курганська область, Костанайська область
Довжина 462 км
Площа басейну: 34 400 км²
Середньорічний стік 18 м³/с (в 213 км від гирла)
Притоки: Увелька, Санарка, Курасан, Кідиш
Водойми в руслі Troitskoe Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Уй (башк. Уй, каз. Үй) — річка в Азії, ліва притока річки Тобол. Належить до басейну Північного Льодовитого океану.

Географія[ред. | ред. код]

Довжина річки 462 км, площа басейну 34 400 км²[1], в її басейні розташовано багато безстічних озер. Висота витоку — 551 м над рівнем моря. Висота гирла — 77 м над рівнем моря. Живлення переважно снігове. Повінь — у квітні-травні. Річка замерзає в листопаді, скресає в квітні. Середньорічна витрата води (у 213 км від гирла) — 18 м³/с. Тече на схід по Башкортостану і Челябінській області, формує частину державного кордону Росії і Казахстану (Курганської і Костанайської областей).

Витік і гирло[ред. | ред. код]

Річка Уй бере початок в Учалинському районі Башкортостану біля підніжжя хребта Алабія, течє біля гори Уйташ. У тому ж Учалинському районі, але з іншого боку хребта, бере початок річка Урал, яка належить до басейну Каспійського моря.

Уй впадає в Тобол поблизу села Усть-Уйське Курганської області.

Рельєф[ред. | ред. код]

Береги річки Уй місцями покриті лісами, проміжки між ними зайняті солонцями, які можуть бути використані тільки як пасовища або сіножать. Рельєф у верхів'ях — гірський, нижче села Уйське — рівнинний. Після міста Троїцьк у річці з'являються рукави, які утворюють острови. На річці безліч порогів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]