Українська Жіноча Варта
| Українська Жіноча Варта | |
|---|---|
 | |
| Абревіатура | УЖВ |
| Гасло | Довіра – Безпека – Співпраця – Солідарність – Порука |
| Тип | громадська організація |
| Засновано | 2014 |
| Країна |
 Україна |
| Ключові особи | Олена Білецька |
| Вебсайт: uavarta.org | |
 Українська Жіноча Варта у Вікісховищі | |
Українська Жіноча Варта. Жіноча мережа руху опору — всеукраїнська добровільна парамілітарна жіноча організація, яка готує цивільних жінок на випадок кризової ситуації[1], надає юридичну, психологічну, інтеграційну, консультаційну допомогу жінкам та жіночим громадам по всій території України, постійно надає правову допомогу жінкам в армії та їхнім родинам, проводить навчання для жінок з розвитку особистості та сприяє створенню жіночих соціальних підприємств.
Виникла 2014 року з початком російсько-української війни, розпочавши діяльність з масових навчань для жінок з домедичної, загальновійськової, психологічної та психіатричної підготовки та самооборони, які у 2014—2017 пройшли понад 30 000 жінок по всій Україні. Багато членкинь беруть участь у бойових діях, а також волонтерять на фронті[2]. Курси проходять жінки усіх вікових категорій, від 15 до 70 років. Багато з них потім вступають до регулярної армії[3][4].
Як всеукраїнська громадська організація зареєстрована Міністерством юстиції України 14 жовтня 2014 за № 124/02. Голова — адвокатка Олена Білецька. Найбільші філії в Харкові, Дніпрі та Одесі[2].
Історія[ред. | ред. код]
Спочатку у Білецької була ідея організувати навчання для жінок в рамках існуючих організацій, очолюваних чоловіками. Але несподівано великий відгук призвів до активізації та створення окремої організації. «Коли я поширювала інформацію в соціальних мережах, я отримувала понад 200 заявок на день. Нація, яка розуміє, що в країні війна, виживає, а жінки хочуть щось робити, а не сидіти на ліжку й чекати, коли ворог увійде до хати».[2] «Україна не лише для чоловіків. За останні роки ми зрозуміли, що активізм і союз жінок є важливим ключем до опору»[3][4].
На початку діяльність УЖВ концентрувалась на проблемах жінок у збройних силах (а саме ЗСУ), захисті прав жінок у армії, створенні та розповсюдженні військової, домедичної, психологічної літератури та на проведенні масових занять та навчань для жінок.
Діяльність[ред. | ред. код]
З часом запроваджено освітні та просвітницькі програми для жінок, що мають членів родин, які загинули чи були скалічені на війні, беруть участь у бойових діях, внутрішньо переміщених осіб та дітей війни. Вони спрямовані на відновлення довіри у суспільстві, заохочення жінок загалом та жіночих громад зокрема до самозайнятості та співпраці, розвитку діяльності, що забезпечує жінці чи громаді сталий дохід, у тому числі через створення проєктів спільної дії (кооперації) та соціального підприємництва.
з 2014 до 2018 року проводились заняття для жінок по всій Україні: з виживання, безпеки, самооборони, домедичної підготовки та стрільби для цивільних[1].
З 2015 щомісяця видається бойовий листок «На варті», який розповсюджується серед військовослужбовців/-виць у зоні бойових дій.[джерело?]
У 2015 році спільно з кафедрою організації медичного забезпечення Української військово-медичної академії та за участі Військово-медичного департаменту Міноборони України взяла активну участь у розробці першого Стандарту підготовки «Фахова підготовка санітарного інструктора роти (батареї)». Стандарт погоджено Центром оперативних стандартів і методики підготовки ЗСУ і затверджено наказом директора Військово-медичного департаменту МО України № 64 від 31. 08. 2015 року.[джерело?]
УЖВ створено школу парамедичної підготовки ЯСЕН, базовану в селі Шкарівка Київської області, а також проєкт Ясенський млин та музей хліба у селі Ясень Рожнятівського району Івано-Франківської області[5]. Заплановано створення Центру відпочинку та реабілітації ПОСІЧ у селі Посіч Івано-Франківської області для соціальної реабілітації та відпочинку жінок, що втратили члена родини на війні, дітей війни та жінок, що були вимушені залишити свої домівки.
Розвинута співпраця з Національною гвардією Естонії[2].
Після вторгнення Росії 2022[ред. | ред. код]
Перед російським вторгненням в лютому 2022 спостерігався сплеск попиту серед жінок на курси самооборони та виживання[6]. На два тренінги УЖВ "Як вижити в місті у випадку воєнних дій та надзвичайних ситуацій" перед вторгненням записалося 2400 жінок. На плановані на 26 і 27 лютого тренінги надійшло понад 1500 запитів. «За останні кілька годин ми отримали сотні запитів на нові курси підготовки до нападу. Протягом тижнів нам дзвонять з усієї країни, ми також активували онлайн-курси» – розповіла Білецька в інтерв'ю 23 лютого[3][4].
Військовий курс, який активістки УЖВ закінчили за кордоном і проходили в Україні, адаптували для цивільних і продовжують проводити після вторгнення. "Ми перейняли та акумулювали досвід інших країн, які були в облозі, які пережили військові дії та кризову ситуацію. З досвіду інших людей ми розповідаємо, що важливо в таких ситуаціях мати, розуміти, знати і робити", — розповіла Білецька.[1] «Тут ми навчаємо основам бою та виживання. Самооборона, а також як підготувати аварійний комплект, знайти воду та їжу, захистити дітей, літніх людей у разі конфлікту»[3][4]. Навчають чотирьом основним принципам виживання: образу мислення, тактиці, навичкам і спорядженню. Як складати план, як об’єднуватися, як створювати локальні мережі за місцем проживання, як освоїти нові навички та відточити вже набуті, а також супутня додаткова інформація.
|
Світ пише, що Україна ось-ось піде на війну, насправді ми в ній вже вісім років. Ми бачили, що сталося в Криму і що відбувається на Донбасі: це наша земля, і ми повинні її захищати. Путін хотів бачити нас у черзі за їжею, він хотів, щоб ми стояли на колінах. Єдині черги – це ті, що біля магазинів, де продають боєприпаси. Зараз ми готові. | 
|
— Олена Білецька в інтерв'ю італійському медіа, 23 лютого 2022 р. | ||
Див. також[ред. | ред. код]
- Жінки в збройних силах, Жінки в Збройних силах України
- Жінки у війні на сході України
- Жінки в російсько-українській війні (з 2014)
- Жінки під час російського вторгнення в Україну 2022 року
- Воєнне сексуальне насильство
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Лепеха, Ярослав (23 лютого 2022). В Україні — сплеск попиту серед жінок на курси самооборони та виживання. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ а б в г Dāmas, pie stroķiem! Ukraiņu sievietes brīvprātīgi apgūst kara zinības. tv3.lv (латис.). Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ а б в г Privitera, Greta (23 лютого 2022). Olena Biletska, che ha insegnato combattere a 30 mila ucraine: «A Kiev le uniche file sono quelle fuori dai negozi che vendono munizioni. Siamo pronti ormai». Corriere della Sera (італ.). Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ а б в г Італійська преса про Україну та українок. Українська Жіноча Варта, Ukrainian Women’s Guard навчання для цивільних та військових жінок. 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Музей хліба і старовинний млин: на Прикарпатті презентували масштабний проект. Галицький Кореспондент (укр.). 6 серпня 2017. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Як вижити в місті у випадку воєнних дій та надзвичайних ситуацій | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://uavarta.org/ (офіційний сайт). [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta/ (Facebook сторінка). [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Facebook Олена Білецька.
