Українська термінологія
Історія[ред. | ред. код]
Якщо розглядати найдавніші офіційно-ділові пам'ятки давньоруської мови, то можна виділити правові документи руського періоду, зокрема «першу відому нам відому пам'ятку [південно-]руського законодавства» (за І. Франком[1]) — Статут (устав) Володимира і договори Русі з Візантією X сторіччя, які свідчать про «високий рівень права Руської держави»[2]. Однак, писемна давньоруська мова існувала на основі церковнослов'янської, а зв'язки з живими місцевими діалектами були незначні, тому прямим і беззаперечним предком української мови вважають староукраїнську (старобілоруську, руську, литовську) мову, яка сформувалася у XIV столітті.
Перший друкований український словник, «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє», видав Памво Беринда 1627 року.
Важливу роль у поширенні наукових знань в Україні відіграли Острозький культурно-освітній центр; братські школи, що виникали в XVI–XVII ст. у Львові, Бересті, Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Кременці та інших містах; Київський культурно-освітній центр (Братська школа — з 1615 р., Києво-Могилянська колегія — з 1632 р.)[3].
У 1873 р. у Львові засновано Наукове товариство імені Тараса Шевченка, яке з 1892 р. стає першим українським науковим центром на зразок європейських академій. Термінологи НТШ мали різні погляди на розвиток української термінології, тому виокремились такі дві групи науковців: 1) прихильники термінотворення в дусі народної мови, на її основі й за її законами (В. Левицький, І. Пулюй, І. Верхратський, І. Кандяк, Р. Цегельський); 2) симпатики запровадження в українську мову інтернаціональної термінології (І. Горбачевський, С. Рудницький, М. Вікул, А. Семенцов)[3].
Українське мовознавство, зокрема термінологія, за висловом українського термінолога А. Вовка (США), пережило «золоте десятиріччя» (1921—1931), маючи державну підтримку (політика «коренізації»), свободу дій у вдосконаленні термінології й загальновизнаність праць (адже правопис 1928 року сформовано на основі компромісу мовознавців із УСРР і Галичини). Інститут української наукової мови ВУАН структурно поділявся на шість відділів: природничий, сільськогосподарський, соціально-економічний, технічний, мистецький і правничий[3].
Після підписання Угоди з Державним видавництвом України на укладання 34-х термінологічних словників у штаті Інституту працювали керівник (Г.Холодний), 12 редакторів, 6 технічних працівників; позаштатних працівників було 223 особи (станом на 1 листопада 1928 р.), серед них – 3 академіки, 44 професори, 40 викладачів вищої школи, 6 директорів наукових установ. За два роки було укладено й видано 24 словники з різних галузей науки, техніки й культури[4].
У 1930-х роках розпочалось переслідування українських мовознавців. Ліквідовано Інститут української наукової мови. Програмними для репресій статтями «На боротьбу з націоналізмом на мовному фронті» А. Хвилі та «Термінологічне шкідництво і його теоретичне коріння» О. Фінкеля[3]. Через значні відмінності від російської та міжнародної термінології виходили розгромні статті як-от «Проти націоналізму в математичній термінології» (1934)[5] та інші. Було заборонено більшість словників 1921—1932 років, впроваджено новий правопис, який наблизив українську мову до російської.
Див. також[ред. | ред. код]
- Інститут української наукової мови ВУАН
- Науково-дослідне товариство української термінології
- Українська лексикографія
- Реформа української хімічної термінології
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://elib.nplu.org/view.html?&id=7760 [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.], с. 30-31
- ↑ https://archive.org/details/Monuments_of_Law_of_Kievan_State_Zimin/page/n17
- ↑ а б в г Базікина Н. Ю., Огурецька Н. П. Історія та сучасні проблеми української термінології
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 4 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОГРАФІЯ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]