Український сурмач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Український сурмач»

Часопис «Український сурмач» за 7 травня 1922 року
Тип часопис
Мова українська
Видавець Українські культурно-освітні організації табору інтернованих вояків УНР

Засновано 1922
Головний редактор Леонід Волохів
Припинення публікацій 1923
Головний офіс Щипйорно

«Український сурмач» — часопис українських культурно-освітніх організацій табору інтернованих вояків УНР в КалішіЩипйорно, Польща[1][2][3].

Історія[ред. | ред. код]

Часопис виходив з квітня 1922 по серпень 1923 року[4][5]. Перший номер «Українського сурмача» вийшов 27 квітня 1922 року. Часопис виходив два рази на тиждень, у четвер та неділю, починаючи з № 48 за 1923 рік — раз на тиждень.

Редактором часопису був Леонід Волохів[6], коректором — Олекса Костюченко[7], членами редакційного комітету — Іван Зубенко[8][9], В'ячеслав Прокопович, Євген Маланюк, Архип Кмета[10].

У часописі друкувався Симон Петлюра[11], Євген Маланюк[12], Семен Левченко[13], Олександр Варавин, Микола Битинський, Пилип Загоруйко[14], Антін Коршнівськй[15], Микола Чирський, Антін Павлюк, Олександр Семмо та инші.

Часопис мав постійні рубрики: «На Україні», «Життя таборів», «З преси», «Останні вісті», «Вісті зі світу», «Театр і мистецтво», «Телеграми», «Література і бібліографія», «Малий фейлетон», «Поштова скринька», «Ріжні вісті», «Конференція в Генуї».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У польському полоні. Український тиждень
  2. Ігор Срібняк, Перебування інтернованих вояків-українців у таборі Каліш, 1923 р. (за матеріалами часопису «Український Сурмач») Колективна (три і більше авторів). Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: монографія. Київський університет імені Бориса Грінченка, Вінниця. 2018
  3. Ю. Голубнича-Шленчак. Видання таборової газети «Український сурмач» вояками інтернованої Армії УНР у таборах Каліш та Щипіорно в Польщі (1922-1923 рр.): зб. наук. пр. матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. «Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення і підходи. Міждисциплінарні перспективи» (м. Банська Бистриця-Баку-Ужгород-Кривий РігХерсон, 27 червня, 2019 р.). С. 11-12.
  4. Ігор Срібняк, Хроніка життя інтернованих вояків-українців у таборі Каліш, Польща (1922 р.). Сумська старовина (№ 51). 2017, с. 25-34.
  5. Олександр Кучерук. Микола Битинський: геральдист, художник, поет
  6. Ігор Срібняк. Табір інтернованих військ УНР у Щипіорно (1922–1923 рр.): гуманітарно-просвітня складова діяльності українського вояцтва. Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 1–2 червня 2017 р.) / упоряд. Владислав Верстюк (відп. ред.), Віталій Скальський, Галина Басара-Тиліщак, Володимир Бойко. Київ–Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2017. – 544 с.
  7. Олекса Костюченко – харків'янин, який заслуговує, щоб його пам'ятали. Харківська обласна громадська організація «Спілка ветеранів АТО»
  8. О. Кисілевська. Пам'яті письменника Івана Зубенка // Збруч.
  9. Зоряна Наконечна. Редакторський і публіцистичний доробок Івана Зубенка в українській та закордонній україномовній пресі (20—30-ті рр. хх ст.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. — 2018. — Вип. 8. — С. 356-364.
  10. Владислав Руденко. Олекса Костюченко – забута історія слобідського козака «Нова»
  11. «Фронтмен УНР»: Україна відзначає 140-річчя від дня народження Симона Петлюри «Texty.org.ua»
  12. Віртуальна книжкова виставка «До 120-річчя від дня народження Є. Ф. Маланюка (1897–1968), українського поета, літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча». Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
  13. Левченко Семен. Енциклопедія Сучасної України
  14. Загоруйко Пилип. Енциклопедія Сучасної України
  15. Кость Степан. Історія української військової преси : навч. посібник. –. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 340 с.

Література[ред. | ред. код]