Уллубій Ауховський
| Уллубій Ауховський | |
|---|---|
| Народився |
Chapayevod |
| Помер |
невідомо |
| Військове звання | генерал |
Уллубій Ауховський[1][2] (Уллубій-мулла) — чеченський військовий і релігійний діяч, уродженець аухівського аула Кешень-Аух з тейпа Шуаной, наїб Аухівського округу (з 1841 року), учасник Кавказької війни, мудір[3][4], один із видатних і відданих наїбів Імама Шаміля[4][5], відомий у Чечні та в Дагестані ісламський проповідник і вчений[4][3][6][7].
У 1841 році Уллубій-муллі, Абакар-кадію Аргуанському та Аухівському, вдалося схилити на свій бік всі чеченські аули (до 190 сіл) розташовані нижче і вище хребта Салатау, а також обурити проти царської влади рівнинні чеченські аули (до 80 сіл) Терсько-Сулакського межиріччя[8].
23 березня 1845 р. Імамом Шаміль наказав Уллубію захищати дорогу ведучу з Внєзапної в Дагестан[9].
За розгром військ генерала Павла Граббе в 1842 Уллубій-мулла був нагороджений знаком у вигляді зірки з написом: «Немає сили, немає фортеці, крім Бога єдиного»[1].
Уллубій створив чітку військову структуру у своєму мудирстві. Навіть царські генерали визнавали, що Уллубій був одним із перших у створенні стрункої системи збройних сил Імамата.
З усіх 82 наїбів призначених Імамом Шамілем тільки Уллубій був з бідної родини[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Академия наук Чеченской Республики Институт гуманитарных исследований История Чечни с древнейших времен до наших дней В четырех томах Том III Грозный ФГУП "ИПК «Грозненский рабочий» 2013.
- ↑ Россия и Чечня: последняя треть XVIII--первая половина XIX века
- ↑ а б ЧЕЧНЯ. Войско имамата из чеченцев "Муртазеки". ИА Чеченинфо (рос.). Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»
- ↑ а б К биографии Шамиля
- ↑ Шуаиб-мулла Центороевский – сподвижник Шамиля. Портал "Абрек". Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ 169. www.vostlit.info. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ РАПОРТ КОМАНДУЮЩЕГО ВОЙСКАМИ В СЕВЕРНОМ И НАГОРНОМ ДАГЕСТАНЕ ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА Ф. К. КЛЮКИ ФОН КЛУГЕНАУ КОМАНДИРУ ОТДЕЛЬНОГО КАВКАЗСКОГО КОРПУСА ГЕНЕРАЛУ ОТ ИНФАНТЕРИИ Е. А. ГОЛОВИНУ О ДЕЙСТВИЯХ ВОССТАВШИХ ГОРЦЕВ В АВАРИИ 25 октября 1841 г.
- ↑ Из «Военного журнала командующего войсками в северном и нагорном Дагестане ген.-л. Бебутова с 12 марта по 15 декабря 1845 г». 15 сентября 1845 г.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «Istoiya Chechnya», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.
Література[ред. | ред. код]
- Хожаев Д. А. Чеченцы в Русско-Кавказской войне. — Грозный : СЕДА, 1998. — 250 с. — ISBN 5-85973-012-8.
- Дадаев Ю. У. Наибы и мудиры Шамиля. — ДИНЭМ, 2009. — 621 с. — ISBN 978-5-91446-011-9.