Ундервуд (компанія)
 | |
| Тип | бізнес і підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
| Галузь | Business machines |
| Засновано | 1895 |
| Засновник(и) | John T. Underwood |
| Закриття (ліквідація) | Acquired by Olivetti (1959)[1] |
| Штаб-квартира | Нью-Йорк |
| Ключові особи |
Franz X. Wagner, "Front strike" Inventor John T. Underwood, Namesake/founder |
| Продукція | друкарські машинки |
 Ундервуд у Вікісховищі | |
Компанія з виробництва друкарських машинок «Ундервуд» або «Андервуд» (англ. «Underwood»), підприємство, що працювало в Нью-Йорку, один з перших масових виробників друкарських машинок[2]. До 1939 року підприємство виготовило п'ять мільйонів машинок[3].
Історія[ред. | ред. код]
З 1874 року родинне підприємство «Underwood» на чолі з Джоном Ундервудом виготовляло стрічки для друкарських машинок і вуглецевий папір, а також входила до ряду фірм, які виробляли ці товари для компанії «Ремінгтон». Коли «Ремінгтон» вирішили самостійно виготовляти стрічки, в «Underwood» вирішили виготовляти машинки[2].
Один з фахівців компанії «Ремінгтон» американець німецького походження Франц Ксавер Вагнер показав машинку, над удосконаленням якої працював самостійно, Джону Ундервуду. Йому сподобався виріб Вагнера і вони домовились про виробництво[4]. 1894 року машинку запатентували[5]. Перші машинки від «Underwood» які випустили між 1896 і 1900 роками, мали клеймо фірми Вагнера.[2].
П'ята модель машинок «Андервуд», що вийшла 1900 року, описувалась як «перша справді сучасна друкарська машинка». На початку 1920-х було продано два мільйони таких машинок. Обсяги продажів «дорівнювали до обсягу продажів машинок інших фірм разом узятих»[6].
За кілька років до Другої світової війни Андервуд побудував найбільшу в світі друкарську машинку, намагаючись таким чином привернути увагу до продукції. Машинку можна було оглянути на причалі в Атлантік-Сіті. Величезну металеву машинку переплавили, коли почалася війна[7].
Ундервуди активно завозилися в Росію, ними користувались у Російській імперії та у Радянському Союзі.
Під час Другої світової війни «Underwood» виробляли карабіни M1. Приблизно 540 000 карабінів М1 виготовили з кінця 1942 року по травень 1944 року.
У 1960-х роках, після зміни власників, фірма Olivetti-Underwood почала виготовляти електромеханічні арифмометри.
В музеях України[ред. | ред. код]
У Національному музеї історії України зберігається машинка, що належада Левку Чикаленку – члену та співробітнику Секретаріату Української Центральної Ради[8]. У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається «Underwood» 1920-х років випуску, що належала Івану Мазуру – відомому в Тернополі лікарю-офтальмологу[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Портативна машинка Вільяма Фолкнера у його кабінеті в Роуан-Дубі, тепер музейний експонат в Університеті Міссісіпі -
Портативна машинка для студентів, виготовлена приблизно 1977 року в Японії -
Underwood Touch-Master 5 — одна з останніх моделей, виготовлених на заводі Underwood на початку 1960-х -
Андервуд № 5 у колекції Дитячого музею Індіанаполіса -
карабіни M1, які виготовлялись замість машинок під час війни -
Машинка Андервуд з літерами вірменської абетки -
Реклама "Underwood стандарт № 6" французькою -
Реклама машинок у Росії (1900) -
Машинка Underwood Portable в музеї Europäischer Kulturen
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ John Wolff's Web Museum – Olivetti Mechanical Calculators.
- ↑ а б в Antique Typewriters – Underwood 1. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ DePauw, Karen. Typing History. www.wnpr.org (англ.). Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Зинзер, Роман (20 березня 2020). FAQ Америка (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-240400-9.
- ↑ Селезньов, Володимир (20 грудня 2018). Антологія помилок та хибних думок (укр.). Litres. ISBN 978-5-04-060149-3.
- ↑ George Nichols Engler (1969). The Typewriter Industry: The Impact of a Significant Technological Revolution (PhD dissertation). University of California at Los Angeles. с. 30.
- ↑ McLain, Bill. What Makes Flamingo's Pink. New York, New York, 2001.
- ↑ Друкарська машинка Underwood Левка Чикаленка. Сайт Національного музею історії України. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ У музеї Тернополя зберігають понад 10 раритетних друкарських машинок (фото). ternopoliany.te.ua (uk-ua) . 5 травня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ундервуд (компанія)
