Уранія (журнал наукової фантастики)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
URANIA
Титульна сторінка першого номера журналу: роман Артура Кларка «Піски Марсу» (1952)
Країна видання Мілан, Італія
Тематика науково-фантастичний
Періодичність виходу щомісячно (з 2004)
Мова італійська
Адреса редакції Італія Італія, Мілан
Головний редактор Джузеппе Ліппі (з 1990)
Видавець Arnoldo Mondadori Editore
Засновник Джорджо Монічеллі
Засновано 10 жовтня 1952

blog.librimondadori.it/blogs/urania/

Уранія (в оригіналі «Urania») — відомий італійський журнал із наукової фантастики. Перший номер журналу під назвою «I Romanzi di Urania» вийшов 10 жовтня 1952 року у видавництві Arnoldo Mondadori Editore.

Історія[ред. | ред. код]

У період з жовтня 1952 року по травень 1957 року журнал виходив як «I Romanzi di Urania», щоб відрізнятися від журналів із подібною назвою, наприклад, таких як «Urania Rivista», «Urania Magazine»[1]. З червня 1957 року журнал вже друкується під спрощеною назвою «Urania», яка й досі зберігається.

У першому номері «I Romanzi di Urania» було надруковано науково-фантастичний роман Артура Кларка «Піски Марса» (італ. Le sabbie di Marte). Науково-фантастичні твори друкувались щотижня і складали тираж 160 000 примірників на місяць. Від самого початку журнал «Urania» набув популярності й став найпродаванішим SF журналом в Італії. Для своїх читачів журнал готував підбірку творів знаменитих авторів, таких як Айзек Азімов, Альфред Елтон Ван Вогт, Роберт Гайнлайн, Джеймс Баллард, Філіп Дік і багато інших.

Першим редактором журналу був Джорджіо Монічеллі (брат режисера Маріо Монічеллі), який придумав і почав використовувати слово fantascienza, що італійською мовою означає наукова фантастика[2].

1962—1964 року головним редактором журналу обрано Карла Фруттеро. У червні 1964 року до нього приєднався Франко Лучентіні. Відомі італійські письменники й журналісти до липня 1985 року працювали разом, наповнювали журнал новим змістом, сучасними фантастичними творами та друкували власні оповідання під псевдонімом Fruttero & Lucentini. З 1985 по 1990 рр. головним редактором став італійський перекладач Джанні Монтанарі[3]. З січня 1990 року і до грудня 2018 року журнал очолював відомий італійський письменник–фантаст і перекладач Джузеппе Ліппі[4].

У журналі «Urania» більшість творів були написані американськими, британськими та французькими письменниками 1950-х років[5]. Зазвичай твори італійських письменників друкувались у журналі під псевдонімами. Починаючи з кінця 1980-их років твори письменників–фантастів Італії все частіше з′являються на шпальтах журналу.

1990 року редакція «Urania» оголосила про проведення щорічного літературного конкурсу премія Уранія (Premio Urania) для всіх італійських письменників-фантастів. Першим переможцем став Вітторіо Катані та його роман Gli universi di Moras[6]. 1994 року було надруковано перший роман відомого письменника Валеріо Еванджелісті — Nicolas Eymerich, inquisitore. Серед інших переможців — Ніколетта Валлорані та Массімо Монгай.

Ілюстрації[ред. | ред. код]

Першими художниками італійського журналу були Карло Джаконо і Курт Цезар. Вагомий внесок у художньому наповненні журналу вніс відомий голландський живописець Карел Толе. Іншими видатними ілюстраторами журналу «Urania», були Вісенте Сегреллес з Іспанії (1988—1991) і Оскар Чичоні з Аргентини (1990-ті). Нині над художнім оформленням журналу працює Франко Брамбілла.

Видання журналу[ред. | ред. код]

Журнал періодично випускає тематичні видання:

  • Millemondi — друкуються популярні твори письменників-фантастів або твори, які не були надруковані у журналі.
  • Urania Argento («Silver Urania») — з 1995 року.
  • Urania Blu — з 1984 року, в якому друкуються статті про фантастичні твори (включаючи збірку статей про наукову фантастику Ісака Азімова). Видано лише 4 номери.
  • Urania Biblioteca — містить перевидання.
  • Classici Urania — щомісячне перевидання кращих романів і антологій (припинено)
  • Urania Fantasy — щомісячна рубрика, присвячена фантастичним заголовкам (1988—1995). Розділ скасований після 79 номерів. У 2001—2006 роках розділ було оновлено[7]. У квітні 2008 року видано розповіді Роберта Говарда про Кулла.
  • Urania Collezione — засновано 2003 року і виходить щомісячно, публікаціями схожа на Classici Urania.
  • Epix (з випуску № 10 зареєстровано як Urania Epix) — з 2009 року, щомісячне видання, де друкувались твори фантастики жахів, фентезійні та науково-фантастичні романи, антології, переважно італійських письменників. Видано 15 номерів.

Протягом багатьох років журнал «Urania» друкував серію коміксів. Серед них були твори Джонні Харта, Бранта Паркера (B.C.; The Wizard of Id) та Catfish створених Bollen & Peterman.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Series: Urania (collana). www.isfdb.org. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 6 травня 2019.
  2. parole d'autore in "Enciclopedia dell'Italiano". www.treccani.it (it-IT) . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  3. Iannuzzi, Giulia. Fantascienza italiana. Riviste, autori, dibattiti dagli anni Cinquanta agli anni Settanta / Italian Science Fiction. Magazines, Authors, Debates, from the 1950s to the 1970s (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  4. Summary Bibliography: Giuseppe Lippi. www.isfdb.org. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 6 травня 2019.
  5. Iannuzzi, Giulia. Paths of Anglo-American Science Fiction in Italy during the Fifties: The Translation Phenomenon, towards Assimilation and Re-use (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  6. Iannuzzi, Giulia. Distopie, viaggi spaziali, allucinazioni. Fantascienza italiana contemporanea (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  7. Catalogo Sf, Fantasy e Horror, Ernesto VEGETTI, Pino COTTOGNI & Ermes BERTONI (eds.) (Elenco per Collana/List by Serie). Fantascienza.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]