Устенко Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Іванович Устенко
2-й голова СПУ
Нині на посаді
На посаді з 29 квітня 2012
Попередник Олександр Мороз

Народився 4 серпня 1960(1960-08-04) (63 роки)
с. Максаки, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Відомий як політик
Країна Україна і СРСР
Національність українець
Alma mater Національний транспортний університет
Політична партія Соціалістична партія України
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Україна Народний депутат України
3-го скликання
безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002

Устенко Петро Іванович (нар. 4 серпня 1960, с. Максаки, Чернігівська область) — український політик, народний депутат України III скликання.

Народився 4 серпня 1960 року в селі Максаки Менського району Чернігівської області.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища, у 1984 році закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ). За фахом інженер-механік з будівельних та дорожніх машин.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав в 1979 році. Працював слюсарем на комбінаті «Проміндустрія» в місті Чернігові, старшим науковим співробітником на кафедрі теорії машин та обладнання в КАДІ, старшим інженером Науково-дослідного інституту електромеханічних приладів в місті Києві.

В жовтні 1984 року був обраний секретарем комітету комсомолу КАДІ Печерського РК ЛКСМ України міста Києва.

З 1986 року по 1988 рік проходив службу в Збройних силах СРСР. В лавах Збройних сил брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС.

Після демобілізації працював оперуповноваженим МВС України, потім на керівних посадах в Зовнішньоекономічному об'єднанні «Інфоспорт-Холдінг-Інвест», генеральним директором Акціонерного Товариства СП «АМП».

З вересня 1997 року по лютий 2000 року був членом Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

У 1998 році був обраний Народним депутатом до Верховної Ради України по 207 виборчому округу. Був членом фракції ПРП «Реформи-центр», членом груп «Трудова Україна» та «Відродження регіонів», членом фракції Партії «Демократичний союз». Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З березня 2002 року по жовтень 2006 року працював головою Спостережної Ради Акціонерного Товариства СП «АМП».

З 2006 по 2007 рік був помічником Голови Верховної Ради.

У 20072008 рр. працював начальником управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та колегії (Патронатна служба) Міністерства транспорту та зв'язку України.

З листопада 2008 року по теперішній час працює головою Спостережної Ради Акціонерного Товариства СП «АМП».

Член СПУ з лютого 2005 р. У 20052006 рр. очолював Кримську республіканську організацію СПУ. Має досвід проведення двох мажоритарних і партійної кампанії в організації виборів в АРК.

З серпня 2011 року член Політради СПУ.

У листопаді 2011 року обраний Першим заступником Голови СПУ з організаційно-кадрової роботи, організації виборчого процесу та його ресурсного забезпечення.

29 квітня 2012 обраний головою СПУ.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько Іван Харитонович — механізатор колгоспу «Перше Травня», пенсіонер. Мати Лідія Петрівна — доярка, пенсіонерка. Одружений, має двох синів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений працівник промисловості України (1998)[1]. Медаль «За трудову доблесть» (1987). Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня, Преподобного Нестора Літописця III ступеня (2003).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 7 лютого 1998 року № 93/98 «Про відзначення нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]