Усть-Нера
|
Координати 64°34′05″ пн. ш. 143°14′10″ сх. д. / 64.568055555583782734° пн. ш. 143.23611111113777383° сх. д.Координати: 64°34′05″ пн. ш. 143°14′10″ сх. д. / 64.568055555583782734° пн. ш. 143.23611111113777383° сх. д.
|
Усть-Не́ра (рос. Усть-Нера; якут. Уус Ньара) — селище міського типу на сході Якутії. Адміністративний центр і найбільший населений пункт Оймяконського улуса Якутії. Населення — 6,463 чол. (2010) [2] В районі селища знаходиться гірничозбагачувальний золотовидобуваючий комбінат.
.jpg)
Населення в основному спеціалізується на видобутку золота.
Географія[ред. | ред. код]
Селище розташовано при впадінні річки річок Нера в Індигірку, від чого і здобуло свою назву. Усть-Нера розташована приблизно за 200 км на північ від села Оймякон, яке одне з двох місць у Республіці Саха (друге — Верхоянськ) претендує на звання північного полюса холоду , найхолоднішого місця в країні та північної півкулі.
На території району розташовані Тас-Кистабит, Силяпський хребет[en] і плато Нера[en].
Клімат[ред. | ред. код]
Усть-Нера має надзвичайно холодний субарктичний клімат (за класифікацією клімату Кеппена Dwd) з м’яким, вологим літом і суворо холодною сухою зимою.
| Клімат Усть-Нера | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середній максимум, °C | −40,1 | −35,1 | −21,4 | −5,4 | 7,3 | 18,7 | 21,0 | 18,0 | 8,8 | −9,2 | −30,2 | −39,4 | |
| Середня температура, °C | −44 | −40,7 | −30,4 | −14,9 | 0,7 | 11,1 | 13,3 | 10,2 | 2,5 | −14,7 | −34,5 | −43 | |
| Середній мінімум, °C | −47,9 | −46,2 | −39,3 | −24,3 | −5,8 | 3,5 | 5,7 | 2,4 | −3,7 | −20,1 | −38,8 | −46,5 | |
| Норма опадів, мм | 8 | 7 | 4 | 7 | 17 | 37 | 55 | 45 | 24 | 14 | 11 | 8 | |
| Джерело: http://en.climate-data.org/location/28842/ | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Усть-Нера заснована в 1937 році за для видобутку і розвідки золота в Індигірському та Колимському районах. У радянські часи селище було базою для таборів примусової праці ГУЛАГу. В 1950 році Усть-Нера здобула статус селища міського типу [3]
Економіка[ред. | ред. код]
Видобуток золота є основним заняттям. Колимське шосе продовжено на північний захід до Усть-Нери в 1937 році; ця дистанція зараз є основною трасою між Якутськом і Магаданом . Діє аеропорт Усть-Нера. Судноплавство Індигіркою обмежено порогами за 100 км нижче за течією.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Балда Ігор Іванович (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/perepis_itogi1612.htm [Архівовано 2013-03-15 у Wayback Machine.] Russian Federal State Statistics Service (2011). Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 [2010 All-Russian Population Census, vol. 1]. Всероссийская перепись населения 2010 года [2010 All-Russia Population Census] (in Russian). Federal State Statistics Service.
- ↑ Registry of the Administrative-Territorial Divisions of the Sakha Republic
Джерело[ред. | ред. код]
- Оймяконський улус(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
