Ушача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушача
54°55′20″ пн. ш. 28°18′25″ сх. д. / 54.92237000002777592° пн. ш. 28.30697238891666601° сх. д. / 54.92237000002777592; 28.30697238891666601
Витік за 3,5 км від озера Московиця
(Докшицький район) [1]
• координати 54°55′50″ пн. ш. 28°18′36″ сх. д. / 54.9306417° пн. ш. 28.310222° сх. д. / 54.9306417; 28.310222
• висота, м 169,7 м [1]
Гирло річка Західна Двіна
місто Новополоцьк [1]
• координати 55°31′41″ пн. ш. 28°29′54″ сх. д. / 55.5281444° пн. ш. 28.4985333° сх. д. / 55.5281444; 28.4985333
• висота, м 105,4 м [1]
Похил, м/км 0,54 м/км
Басейн Західна Двіна → Ризька затока → Балтійське море
Країни: Білорусь Білорусь
Прирічкові країни: Білорусь Білорусь
size Вітебська область
Регіон Вітебська область
Довжина 118 км
Площа басейну: 1 150 км²
Середньорічний стік 8 м³/с (в гирлі) [2]
Притоки: праві: Крошенка
ліві: Ідута, Альзиниця, Нежлівка
Мапа

Ушача (біл. Ушача, Вушача) — річка у північній Білорусі на території Докшицького, Ушацького та Полоцького районів Вітебської області, ліва притока річки Західної Двіни. Належить до водного басейну Балтійського моря.

Географія[ред. | ред. код]

Річка починає свій витік із боліт на висоті 169,7 м над р. м.,[3] в Докшицькому районі у Березинському біосферному заповіднику, за 3,5 км на південний схід від озера Московиця та за 5 км на південний захід від села Путилковичі (Ушацький район), тече у північно-східному напрямку по території Ушацького та Полоцького районів — Ушацько-Лепельською височиною, перед смт Ушачі повертає на північ, в нижній течії протікає Полоцькою низовиною і на західній околиці міста Новополоцьк (навпроти села Тюльки) впадає у річку Західну Двіну. Довжина річки — 118 км, площа басейну — 1150 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 8,0 м³/с. Середня швидкість течії — 0,2 м/с, а у нижній течії — 0,3—0,5 м/с. Абсолютне падіння річки (від витоку до гирла) — 64,3 м. Середній похил водної поверхні — 0,54 ‰.

Долина до села Путілковічі — невиразна, нижче трапецієподібна; ширина її до гирла річки Альзиниця сягає 1000 м, нижче — 300—400 м, місцями звужується до 200 м. Береги круті. Заплава двостороння, шириною 0,4—0,6 км, на окремих ділянках до 1,5 км, нижче гирла Альзиниці звужується до 30-50 м. Русло сильно звивисте, у верхній течії шириною 3—10 м, нижче озера Велике Існо — 30—40 м.

Живлення річки змішане, переважно снігове. Повінь починається у кінці 2-ї декади березня і триває до кінця травня, середня тривалість близько 60 днів. Середнє перевищення найвищого рівня над меженню до 1,5 м. Замерзає в 1-й декаді грудня, льодохід на початку квітня[2].

Річка протікає через озера: Муроги (0,59 км²), Тартак (0,54 км²), Церковище (0,37 км²), Замошшя (0,33 км²), Велике Існо (0,3 км²), Матирине (1,38 км²), Бороди, Воронець (1,18 км²). В басейні річки розташовано ще кілька десятків великих і малих озер, найбільші із них: Звонь (1,46 км²), Глибоке (0,37 км²), Довжина (0,65 км²), Вечілля (1,36 км²), Плино (0,87 км²), Солонець (0,73 км²).

Притоки[ред. | ред. код]

Річка Ушача на своєму шляху приймає воду близько двох десятків різноманітних приток: річок, каналів та струмків. Найбільші із них (від витоку до гирла):[4][5]

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну,
(км²) 		Середній похил русла,
(м/км) 		Витрата води,
(м³/с) [6]
праві притоки
Крошенка[7] 15 184 0,4 .
ліві притоки
Ідута 11 . 6,7 .
Альзиниця 29 270 1,9 1,7
Нежлівка 11 73 1,3 .

Населенні пункти[ред. | ред. код]

На берегах річки розташовані такі найбільші населені пункти (від витоку до гирла): села Путилковичі, Заозерря, Церковище, Липовець, смт Ушачі, села Вороничі, Заскорки, Фаринове (Горчаки), Рудня, місто Новополоцьк.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У річці мешкають щука, плітка, в'язь, ялець, окунь річковий, минь, краснопірка, йорж звичайний та інші види риб. Відзначено гніздівлі рідкісного для Білорусі птаха — рибалочки. Зустрічаються поселення бобрів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Річка Ушача на Maps.Vlasenko.net. витік, гирло
  2. ↑ а б Бєлорусский Посєйдон: Рака Ушача [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. ↑ Гидрографическая характеристика рек Беларуси. Река Ушача (рос.)
  4. ↑ Бєлорусский Посєйдон: Реки Беларуси [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (біл.)
  5. ↑ Реки Витебской области [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Витрата води у гирлі притоки.
  7. ↑ Река Крошенка [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.] на Ostis Belarus Wiki. Процитовано: 2014-01-09(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  • Бєлорусский Посєйдон: Рака Ушача. Процитовано: 2014-01-08 (біл.)
  • Річка Ушача на FishTour.by. Процитовано: 2014-01-08 (рос.)
  • Аркуш карти N-35-45 Бегомль. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.) (витік — 82x88)
  • Аркуш карти N-35-33 Прозороки. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-34 Ушачи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-22 Полоцк. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1987 р. (рос.) (гирло — 94х56)
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Притоки
Мапа сточища Західної Двіни
ГЕС
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ушача&oldid=39900308