Фейжоада
 | |
| Походження |
 Португалія |
|---|---|
| Необхідні компоненти | P. vulgaris |
Фейжоа́да (порт. feijoada, від feijão — квасоля) — традиційна для португаломовних країн страва з квасолі, м'ясних продуктів та фарофу (маніокового борошна).
За однією версією, фейжоаду триста років тому придумали раби, завезені в Бразилію з Африки. Вони змішували шматки свинини, що залишаються від обіду господарів, і чорні боби — традиційний для тих часів бразильський корм для рабів і тварин. Згодом португальці в цю страву додали сосиски і ковбасу, індіанці — фарофу (суміш борошна маніоки з маслом).
На користь цієї версії висувається те, що «фейжао» — це нешкідлива кличка темношкірих на слензі, так як боби в Бразилії чорного кольору. Але «рабська» легенда походження фейжоада була розвіяна низкою наукових досліджень[1].
За іншою версією, історія фейжоада йде корінням в європейську кухню. В якості можливих прабатьків фейжоада називають французький кассуле, португальські рецепти Естремадури або іспанська козід мадриленьйо.
Найбільш правдоподібним варіантом походження фейжоада вважається ідея про те, що ця страва з Португалії і має коріння ще в Римській імперії.
Сьогодні фейжоаду готують з квасолі, різних видів м'яса, спецій, борошна маніоки, подають в глиняному горщику з капустою, скибочками апельсина, соусом з перцю та, за бажанням, з рисом. У кожному регіоні фейжоаду готують по-різному, з різними добавками.
У масовій культурі[ред. | ред. код]
У 1977 році Чіко Буарке випустив пісню під назвою «Feijoada Completa». Текст пісні описує інгредієнти, спосіб приготування та типовий спосіб споживання фейжоади.[2]
Фейжоаду було показано у серіалі Netflix Street Food том 2, який зосереджувався на латиноамериканській вуличній їжі.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ DITADI, Carlos Augusto Silva — Cozinha Brasileira: Feijoada Completa- Revista Gula, n. 67, Editora Trad, São Paulo. 1998.
- ↑ Dekaney, Elisa Macedo; Dekaney, Joshua A. (22 квітня 2021). Music at the Intersection of Brazilian Culture: An Introduction to Music, Race, and Food (англ.). Routledge. ISBN 978-0-429-53705-9.
- ↑ Anderson, John (16 липня 2020). ‘Street Food: Latin America’ Review: A Platter of Vicarious Delights. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 10 серпня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фейжоада