Фердинанд Савойський
| Фердинанд Савойський італ. Ferdinando Maria Alberto Amedeo Filiberto Vincenzo | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 21 квітня 1831 — 10 лютого 1855 | ||
| Попередник: | Карл Фелікс | |
| Наступник: | Томмазо Савойський | |
| Народження: |
15 листопада 1822 Флоренція, Велике герцогство Тосканське, Італія | |
| Смерть: |
10 лютого 1855 (32 роки) Турин, Сардинське королівство, Італія | |
| Поховання: | Базиліка Суперга | |
| Країна: | Франція | |
| Рід: | Герцог Генуезький[ru] | |
| Батько: | Карл Альберт | |
| Мати: | Марія Тереза Тосканська | |
| Шлюб: | Єлизавета Саксонська | |
| Діти: | Маргарита Савойська, Томмазо Савойський | |
| Військова служба | ||
| Звання: | Генерал | |
| Битви: | Австро-італійська війна | |
| Автограф: | .png){kind=small}
| |
| Нагороди: |  | |
Фердинанд Савойський італ. Ferdinando Maria Alberto Amedeo Filiberto Vincenzo; 15 листопада 1822, Флоренція — 10 лютого 1855, Турин) — герцог Генуезький з 1831 року, італійський воєначальник. Другий син короля Сардинського королівства Карла Альберта і його дружини Марії Терези Тосканської.
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Фердинанд Савойський народився у Флоренції, Велике герцогство Тосканське, 15 листопада 1822, син Карла Альберта Савойського і Марія Терези Тосканської. Був молодший братом Віктора Еммануїла Савойського, майбутнього короля Італії. З приходом його батька на престол Сардинії, в 1831, отримав титул герцога Генуї.[1]
Від Песк'єри до призначення королем Сицилії[ред. | ред. код]
Після того, як 23 березня 1848 року Королівство Сардинія оголосило війну Австрійській імперії, Карл Альберто віддав командування артилерією Фердинанду і за сприяння генерала Доменіко Кйодо доручив йому очолити облогу Песк'єри.
18 травня він відкрив вогонь по австрійським військам, присутнім в Песк'єра-дель-Гарда. Після трьох днів бомбардувань, армія Савойського поклав відразу в серйозні труднощі ворожі сили. 26 травня Фердинанд запропонував беззастережну капітуляцію генералу фон Рату, але, після двадцяти чотирьох годин наданого йому часу, Рат відмовився від цієї капітуляції і продовжив опір, завдяки підтримці генерала Йозефа Радецького, який прибув з Риволі-Веронезе.
29 травня відбулася битва при Куртатоні і Монтанарі; з Риволі прибула колона австрійських військових, але їм не вдалося дістатися до місця призначення, оскільки ця область була добре захищена італійськими добровольцями. Потім австрійці були змушені відступити. Після того, як Карл Альберто отримав звістку про капітуляцію Австрії, король негайно досяг Песк'єра-дель-Гарда, де він віддав данину поваги синові Фердинанду, якого нагородив золотою медаллю За військову доблесть.
У ніч з 11 на 12 липня 1848 року сицилійський парламент під час сицилійської революції 1848 року призначив Фердинанда королем Сицилії на ім'я Альберто Амедео I, але він відмовився від престолу Сицилійського королівства, щоб не покидати армію П'ємонту, що брала участь у першій війні за незалежність, і в ті дні зазнала поразки в Кустосі.
В березні 1849 року відзначився в битві біля Новари.
Сім'я і діти[ред. | ред. код]
У Дрездені, 22 квітня 1850, одружився з Єлизаветою Саксонською, дочкою короля Йоганна.
В шлюбі народилися:
- Маргарита Савойська (1851-1926); вийшла заміж за свого кузена Умберто I Савойського, з яким мала сина, Віктора-Еммануїла III Савойського, перша королева-консорт Італії.
- Томмазо Савойський (1854-1931);був одружений з Ізабеллою Баварською, з якою мав шістьох дітей.
Останні роки і смерть[ред. | ред. код]
Під час Кримської війни 1855 року повинен був взяти на себе командування п'ємонтським експедиційним корпусом, але його здоров'я не дозволило йому прийняти цю посаду. Його здоров'я не покращилося, і він помер у Турині 10 лютого 1855 року. Поховали в Королівському склепі базиліки Суперга в Турині.
Йому присвячена одна з двох статуй біля входу в Палаццо Чівілє в Турині і міст через річку Стура-Ді-Ланцо на проспекті Джуліо Чезаре. До кінця Другої світової війни в Турині був проспект його імені, нинішній проспект Сполучених штатів.
У Палермо є вулиця з ім'ям, яке він повинен був взяти як король Сицилії, корсо Альберто Амедео.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Корони Італії
- Орден Святих Маврикія та Лазаря
- Медаль «За військову доблесть» (Італія)
- Медаль «За військову доблесть» (Італія)
- Орден Андрія Первозванного
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |