Фероцерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кресальні камені для запальнички з ферроцерію

Фероце́рій — феросплав, що містить,%: Ce(церій) 40-45; La 18-25(лантан); Nd 10-12 (неодим); Pr (празеодим) 5-7; Fe (залізо) не більше 15. Фероцерій — пірофорний сплав (сплав, що дає іскру при терті).

Фероцерій відноситься до мішметалів.

Сплав відомий також під назвою метал Ауера, за іменем відомого австрійського хіміка Карла Ауера фон Вельсбаха, який вперше його виготовив і запатентував у 1903 році.

Застосування[ред. | ред. код]

Застосовується в металургії для модифікування металів. Додавання лише 4 кг (0,4%) фероцерієво-магнієвого сплаву до тонни чавуну, збільшує міцність чавуну удвічі. Такий чавун у багатьох випадках можна використовувати замість сталі, особливо при виготовленні колінчастих валів. Високоміцний чавун на 20-25% дешевше за інші відливання і в 3-4 рази дешевше сталевих поковок. Зносостійкість проти стирання у чавунних шийок валів була в 2-3 рази вищою, ніж у сталевих. Колінчасті вали з високоміцного чавуну вже використовуються в тепловозах, тракторах та іншій важкій техніці.[1]

У виробництві сталі добавка з фероцерієвого сплаву діє як сильний розкислювач, відмінний дегазатор і десульфуратор.[1]

Сплав застосовується для виготовлення кресальних каменів запальничок.

Див. також[ред. | ред. код]

Мішметал

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.203-204

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jorgenson, John D.; Corathers, Lisa A.; Gambogi, Joseph; Kuck, Peter H.; Magyar, Michael J.; Papp, John F.; Shedd, Kim B. Minerals Yearbook 2006: Ferroalloys (PDF). United States Geological Survey. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 24 квітня 2009.
  • Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.203-204
  • В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.