Фетваджян Аршак Абрамович
| Фетваджян Аршак Абрамович | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Արշակ Աբրահամի Ֆեթվաճյան | ||||
 | ||||
| Народження |
1 жовтня 1866 Трабзон, Османська імперія | |||
| Смерть | 10 жовтня 1947 (81 рік) або 7 жовтня 1947[1] (81 рік) | |||
| Медфорд, Міддлсекс, Массачусетс, США | ||||
| Поховання | Єреван | |||
| Країна |
 Вірменія | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Римська академія витончених мистецтв | |||
| Діяльність | художник, дизайнер поштових марок | |||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
|
| ||||
 Фетваджян Аршак Абрамович у Вікісховищі | ||||
Фетваджян Аршак Абра́мович (вірм.Արշակ Աբրահամի Ֆեթվաճյան; 1 жовтня 1866, Трабзон, Османська імперія — 10 жовтня 1947 Медфорд, Массачусетс, США) — вірменський художник, живописець і дизайнер. Найбільш відомий як автор акварелі архітектурних пам'яток середньовічного вірменського міста Ані, а також як проектувальник грошових знаків і поштових марок Демократичної Республіки Вірменії.
Біографія[ред. | ред. код]
Дитячі та юнацькі роки[ред. | ред. код]
Аршак Фетваджян народився в 1866 році в Трапезунді. У рідному місті він навчався в національному художньому інституті, а потім продовжив своє навчання в Державній художній школі, відкритій в Константинополі вірменським скульптором Ерванда Восканом.[2] Тут Аршак навчався техніці акварелі у італійця Валері. Після закінчення художньої школи в 1887 році, Фетваджян продовжив навчання за кордоном. Він поїхав до Риму і був прийнятий в академію Сан-Лука, де навчався у італійського живописця і скульптора Чезаре Маккари.
Творче становлення[ред. | ред. код]
У 1891 році Аршак Фетваджян взяв участь в італійській національній художній виставці, де його художній талант виявився в центрі уваги. У тому ж році він їде на навчання до Відня. Багато разів Фетваджян бував у Венеції, Вірменському Острові Святого Лазаря (Сан-Ладзаро-дельї-Армені), де спілкується з Алішан, пише його портрет — один з небагатьох. У 1895 році А. Фетваджян переїжджає в Санкт-Петербург. У Росії він брав участь у художніх виставках і приєднався до Союзу російських художників. На прохання театральних влади Аршак Абрамович недовгий час займався театральною критикою. Крім іншого в Санкт-Петербурзі Аршак Абрамович зайнявся вивченням архітектури.
Кавказький період[ред. | ред. код]
На початку 1900-х років А.Фетваджян поїхав в Закавказзя, де організував кілька своїх виставок в Батумі, Тбілісі і Баку. В якості художника-дослідника він брав участь в археологічних розкопках (під керівництвом Миколи Марра) середньовічної вірменської столиці Ані — міста, в якому зосередилися одні з найвидатніших прикладів вірменської архітектури середньовіччя. Вивчивши все місто, Аршак Абрамович зробив понад тисячу акварелей і малюнків каплиць, палаців, церков і монастирів, зафіксувавши в найдрібніших подробицях їх деталі і декор. Багато що з того, що зобразив художник, потім або зовсім зникло, або сильно змінилося.
У 1906 році Фетваджян переїхав в Тифліс, де залишився на тринадцять років. У цей час він багато їздить по Європі, Вірменії. Вивчає історію вірменської архітектури, декоративно-ужиткове мистецтво, національний костюм. Робить акварельні малюнки вірменської одягу. Крім історичних пам'яток Ані Фетваджян також зобразив і інші вірменські пам'ятки культури Кавказу (наприклад, «Базиліка Текора» в Карс), життя і пейзажі Вірменії (наприклад, «Східна Пошта», «Гора Араґац», «Озеро Севан»), портрети вірмен і інших народів.
Створення банкнот і марок[ред. | ред. код]
У травні 1918 року була проголошена Демократична Республіка Вірменія (ДРВ). Через рік керівництво республіки доручив Аршаку Фетваджяну підготувати зразки грошей і знаків поштової оплати ДРВ. Замовлення на друкування банкнот виконала лондонська банкнотопечатающа фірма «Ватерлоо і сини», а серію з 10 стандартних марок, оригінальних малюнків виготовила в листопаді 1920 року паризька друкарня Шаспо [5]. Однак ці банкноти і марки не надійшли в обіг, оскільки до моменту їх виходу уряд партії Дашнакцутюн було повалено, а Вірменія проголошена Соціалістичної Радянської Республікою. Надалі марки Фетваджяна з номіналами в 1, 3, 5, 10 і 15 рублів з чорної надпечаткой герба РСР Вірменії використовувалися як гербові марки.[3]
| Невипущені в обіг марки ДРВ. Художник — Аршак Фетваджян | |
|---|---|
 | |
Еміграція[ред. | ред. код]
З Парижа, де Фетваджян контролював друк марок, до Радянської Вірменії художник не повернувся. Він продовжив виставлятися в престижних залах; так, наприклад, його художні роботи були помічені на показах в Луврі (1919, 1920) і Музеї Вікторії та Альберта. У 1922 році художник переїхав в США, спочатку в Нью-Йорк, а потім в Бостон. Аршак продовжував малювати і був введений в художні суспільства університетів Гарварда, Колумбії і Чикаго. Кілька разів він звертався до радянського уряду Вірменії з проханням про повернення, проте кожного разу отримував відмову. Аршак Фетваджян помер в Медфорді (штат Массачусетс) в 1947 році. Його останки були перепоховані в Єревані
Спадщина А. Фетваджяна[ред. | ред. код]
За більш ніж 20 років, присвячених мистецтву, Аршак Фетваджян створив щонайменше 2000 робіт, від олівцевих малюнків до копітко точної акварелі. Незважаючи на те, що кілька престижних американських університетів звернулися до нього з пропозицією видати його роботи, художник пожертвував всі свої картини, малюнки та архів Національному державному Музею Вірменської РСР (нині Національна галерея Вірменії). У заповіті Аршак написав: «Нехай буде благословенний той, хто виконає моє побажання» [4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ ARSHAK FETVADJIAN AND HIS PAINTINGS OF ANI. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Аршак Фетваджян и банкноты Первой республики[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ АРШАК ФЕТВАДЖЯН СПУСТЯ СТОЛЕТИЯ. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- АРШАК АБРАМОВИЧ ФЕТВАДЖЯН [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Аршак Фетваджян - живописатель Ани [Архівовано 9 червня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ерканян В. С. Армянская культура в 1800—1917 гг. — Ереван, 1985.
- Fetvadjian A. A. «Շրջագայություն նկարչաց աշխարհին մեջ» // Handes Amsorya. — 1892. — № 1—6; 1893. — № 9—11.(вірм.)
- Fetvadjian A. A. Les Ruines d’Ani. — Venice, 1906.(фр.)
- Fetvadjian A. A. Իմ մտքեր (My Thoughts). — Boston, 1941.(вірм.)
- Manuelian A. T. Նկարիչ Արշակ Ֆեթվաճյան [The Painter Arshak Fetvadjian]. — Beirut: Sevan Press, 1966.(вірм.)
|
