Фетисов Ілля Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Борисович Фетисов
Илья Борисович Фетисов
Народився 25 вересня 1977(1977-09-25) (46 років)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Діяльність співак, музикант, громадський діяч
Головував «Божичі»

Ілля́ Бори́сович Фети́сов (рос. Илья Борисович Фетисов; нар. 25 вересня 1977(19770925), м. Єкатеринбург) — український фольклорист, музикант, журналіст, громадський діяч, співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі».

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1986 року проживає в Україні. Закінчив Львівське державне музичне училища ім. С. П. Людкевича (1996), Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського (2001).

У 1994—1996 роках Ілля Фетисов створив і очолив Студентське братство Львівського державного музичного училища, протягом 1998—2000 років був керівником інформаційно-аналітичного центру ЛКСМУ.

7 січня 1999 року разом з учасниками колядного гурту, став засновником фольклорного гурту «Божичі». Одним з основних напрямків діяльності ансамблю стало наукове дослідження сіл України з метою запису зразків автентичного фольклору. Ілля Фетисов, за участю решти учасників, з 1999 організовував байдаркові фольклорні експедиції річками України. За цей час було досліджено села вздовж річок: Десна, Псел, Рось, Вовча, Самара, Ворскла, Оріль, Південний Буг, Айдар, Сіверський Донець, Бик, на території десяти областей України: Київської, Полтавської, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Хмельницької, Вінницької, Луганської, а також Курської області у РФ.

Іншою метою цих експедицій було пропагування українського фольклору серед молоді: близько 200 учасників з різних міст України, більшість з яких — не фольклористи, набули досвіду зустрічей з живою, автентичною піснею.

У 2001 році Ілля Фетисов створив і очолив Всеукраїнську асоціацію молодих дослідників фольклору. Ця організація у 2004 та 2005 роках була співорганізатором етно-фестивалю Олега Скрипки «Країна Мрій». Щорічний захід асоціації «Школа традиційного народного мистецтва ім. Василя Могура», що проводився у с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської обл. з 2002 року у 2006 році був відзначений Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту як «найкращий захід у галузі національно-патріотичного виховання молоді».

З 2019 року цей захід проходить як «Літня фольклорна школа ансамблю „Божичі“ у селі Космач».

У 2005 році Ілля Фетисов, спільно з учасниками гурту «Буття», створив на базі Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» перший в Україні клуб автентичного народного танцю, який отримав назву «Школа традиційного народного танцю» (зараз — "Школа танців ансамблю «Божичі»)[1].

У 2013 році наказом Міністра культури України Ілля Фетисов був призначений на посаду заступника Голови Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України (на громадських засадах). У січні 2017 року обраний Головою Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України. У січні 2020 року обраний Головою Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України. У 2017—2019 роках був заступником Голови Комітету з присудження премії Міністерства культури за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.

Ілля Фетисов є сертифікованим міжнародним фасилітатором (тренером) ЮНЕСКО з Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини[2]. Протягом 2012—2016 років працював фасилітатором ЮНЕСКО у країнах Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан). Є автором номінації України до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони «Козацькі пісні Дніпропетровщини» (включено до відповідного списку у 2016 році) та співатором номінаційного досьє на елемент нематеріальної культурної спадщини України «Орьнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього», який включено ЮНЕСКО до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у 2021 році.

У 2015—2017 роках Ілля Фетисов був науковим керівником української частини проекту «Поліфонія» угорського музиканта, композитора та фольклориста Міклоша Бота (Both Miklós), а у 2018 році увійшов до складу команди, яка розробляла структуру та наповнювала найбільший онлайн архів українського пісенного фольклору polyphonyproject.com, створений в рамках проекту «Поліфонія», що реалізовувався за фінансової підтримки програми ЄС «Креативна Європа» та Українського культурного фонду[3].

У 2021 році Ілля Фетисов був творчим керівником кримськотатарського культурологічного проекту «Емель»[4] громадської організації «Алєм», що здійснювався за підтримки Українського культурного фонду. Для цього проекту ним були написані 9 поетичних переспівів кримськотатарських народних пісень українською мовою, перекладачами яких виступили Зулейха Кадрі-заде та голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва.

Протягом 2022—2023 років у співпраці з Есмою Аджієвою, яка виступила перекладачем та консультантом, створив 14 поетичних переспівів кримськотатарських народних пісень українською мовою для музичного проекту (альбому) української співачки Джамали QIRIM.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Ілля Фетисов був членом Комуністичної партії України, працював журналістом у газеті «Комуніст»[5]. 18 листопада 2014 року Ілля Фетисов, разом з іншими членами компартійного осередку газети «Комуніст» написав відкрите звернення до членів КПУ у якому звинуватив голову партії Петра Симоненка та інших лідерів КПУ у слабкій позиції під час Євромайдану, та у фактичній підтримки нової влади, що прийшла на зміну режиму Януковича. Обурення підписантів листа викликало те що фракція КПУ у парламенті України голосувала за призначення «ярого антикомуніста» Олександра Турчинова на посаду голови парламента, а відповідно й тимчасового виконувача обов'язків голови держави. У своєму зверненні підписанти, разом з Іллею Фетисовим називали Революцію Гідності «збройним захопленням влади», та звинувачували керівництво у «фактичній зраді регіональних організацій південного-сходу», підтримували позицію таких лідерів партії як Спірідон Кілінкаров (Луганська область), Микола Кравченко (Донецька область), Олексій Бабурін (Запорізька область).[6]

11 січня 2015 року на сторінці «Божичів» у Фейсбуку від імені Іллі Фетисова з'явилось повідомлення про те, що на той час він вже не є ані працівником цієї газети, ані членом КПУ.[7]

Працював помічником двох народних депутатів від Комуністичної партії України: Олександра Голуба та Валерія Мішури[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ілля Фетисов одружений співкерівниці гурту Божичі Сусанні Карпенко, виховує доньку Серафину.

Захоплення: філософія, журналістика, танці, гармоніка.

Життєве кредо: «Треба бути оригінальним, але завжди залишатися самим собою».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений численними дипломами та подяками, лауреат премії молодих митців «Старт»(2003).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Ілля Фетисов є автором наукових робіт, присвяченим особливостям народного інструментального музикування. Шляхом експериментального дослідження І. Фетисову вдалося встановити, що всупереч положенням класичної теорії музики, в українській народній інструментальній музиці ритмічна організація характеризується періодичною нерівністю. Наприклад, у грі автентичного барабанщика з Київщини було виявлене явище стискання та розтискання часу у музичних фрагментах розміром 8 чвертей, в яких реальний час нотних тривалостей 4-ї та наступної 1-ї (тобто, 5-ї) чверті був постійно меншим у порівнянні із аналогічними тривалостями на краях таких фрагментів - 1-ї та 8-ї чверті (це нагадує поступове прискорення на початку і уповільнення до початкового темпу в кінці таких фрагментів).

Разом із доктором фізико-математичних наук В.А. Максимюком продемонстрував явище зв'язку між гучністю та тривалістю звуків під час виконання музичного твору. Було виявлене явище реагування мозку музиканта на гучність звуку, що відображалося у несвідомій однонаправленій зміні його тривалості в залежності від зміни його гучності під час музичної гри. Проведені І.Фетисовим експерименти показали, що сприйняття характеру народної музики слухачем залежить від кількості звуків, в яких тривалість іде слідом за гучністю. Що більшою є кількість звуків, в яких тривалість слідує за гучністю - то меншим є відчуття руху в музиці. Що більше музикант вміє контролювати тривалість звуків, оперуючи при цьому гучністю - то більшим видається рух у музиці слухачу.

Наукові статті[ред. | ред. код]

  • Фетисов І. "Періодична нерівність" як маркер автентичної народної музики [Електронний ресурс] / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. - 2017. - Вип. 17. - С. 100-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmyst_2017_17_11
  • Фетисов І. Леонід Марчук – скрипаль з Волинського Полісся [Електронний ресурс] / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. - 2018. - Вип. 18. - С. 73-81.
  • Максимюк В., Фетисов І. Дослідження інтенсивності та тривалості звуків ритмічного супроводу на барабані награвання "Український гопак" [Електронний ресурс] / В. Максимюк, І. Фетисов // Студії мистецтвознавчі. - 2019. - Число 1. - С. 7-18.
  • V. A. Maksimyuk, E. A. Sushchenko, and I. B. Fetisov, “Technique of strain-gauge measurement of the dynamic characteristics of percussion music,” Int. Appl. Mech., 56, No. 2, 186–191 (2020).
  • I.I. Anik’ev, V. A. Maksymyuk, E. O. Sushchenko, and I. B. Fetysov, “Measuring dynamic pressure in shock tube and musical instruments with WIKA A-10 sensor”, International Applied Mechanics, Vol. 57, No. 5, 568-577 (September, 2021).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Українська традиція продовжує жити попри війну - KyivPost - Ukraine's Global Voice. KyivPost. 17 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  2. ↑ UNESCO - Global network of facilitators. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 20 червня 2022.
  3. ↑ polyphony. www.polyphonyproject.com. Процитовано 3 травня 2023.
  4. ↑ Наталія Сумська - Dereler şuma-şuma | Шумить в ущелині вода (кримськотатарська народна пісня) (укр.), процитовано 3 травня 2023
  5. ↑ Зустріч із «Божичами». Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 14 лютого 2012.
  6. ↑ Скандал в КПУ: Коммунисты требуют от Петра Симоненко объяснить, где взял деньги на виллы в Испании, дворцы под Киевом, шикарный автопарк
  7. ↑ Концерт Божичів намагалися зірвати. — 2015. — 10.01.
  8. ↑ https://clarity-project.info/person/d9070e12733dfb1b1b26df148bedf81c

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фетисов_Ілля_Борисович&oldid=42457523