Флюоритові руди

Флюоритові руди (рос. флюоритовые руды, англ. fluorite ores; нім. Fluoriterze n pl) — природні мінеральні утворення, які містять флюорит в таких концентраціях, при яких технічно можливе і економічно доцільне його вилучення.

Класифікація флюоритових руд

Виділяють власне флюоритові руди (CaF₂ понад 30 %) і комплексні (CaF₂ менше 30 %). Більшість промислових Ф.р. входить до складу гідротермальних, ґрейзенових і карбонатитових родовищ. Відомі також родовища в пегматитах і гідротермально-осадові та залишкові. Всі Ф.р., за винятком залишкових, ендогенні. Типовий зв'язок гідротерм Ф.р. з континентальними вулканічними поясами і рифтами, а ґрейзенових Ф.р. в осн. з внутр. геоантикліналями, серединними масивами, структурами ранньої консолідації складчастих систем. Ф.р. поширені у найрізноманітніших фізико-хімічних умовах — від магматичних до гіпергенних. Проте промислові концентрації утворюються лише при середньо- і низькотемпературних гідротермальних процесах, які пов'язані з кислими ґранітоїдними породами. Форма рудних тіл плавикового шпату буває найрізноманітнішою і залежить не тільки від тріщин і порожнин, які він заповнює, але й від характеру вмісних порід. У вивержених або хімічно малоактивних метаморфічних породах він залягає у вигляді жил. За величиною запасів виділяють родовища флюориту (млн. т): дрібні (0,5-2); середні (2-5); великі (5-10), надвеликі (понад 10). За вмістом CaF₂ розрізняють руди (%): багаті — понад 50 %; середні — 35-50 %, рядові — до 35 %. Найбільше значення мають ендогенні фанерозойські родовища пізньоорогенної і епіорогенної активації. Серед них виділяють гідротермальні, грейзенові, карбонатитові, пегматитові, залишкові родовища.

Родовища флюоритових руд

Гідротермальні родовища Ф.р. представлені жилами виповнення, мінералізованими зонами дроблення або стратиформними покладами, які сформувалися при значній участі процесів флуорного метасоматозу вмісних і основних карбонатних порід. Рудні тіла виповнення мають форму крутоспадних складних плито- і лінзоподібних жил, стовпів тощо; метасоматити — пологих субгоризонтальних, сідло- та куполоподібних покладів. Сер. пром. вміст CaF₂ в рудах не менше 26 %. За мінеральним складом розрізняють: суттєво флюоритові, карбонатно-, барит-, кальцит-польовошпатові, сульфідно-флюоритові і перехідні родовища.

Середньотемпературні гідротермальні родовища утворюють як жили, так і метасоматичні тіла різних розмірів. За мінералогічним складом руди таких родовищ частіше за все полімінеральні. Крім плавикового шпату, в них часто є кварц, барит, кальцит і багато інших мінералів (галеніт, сфалерит тощо). Прикладом цього типу є родовища Абагатуйське в Забайкаллі, Аурахматське в Казахстані, Такобське в Таджикистані, Амдермінське в Архангельській області (Росія), Покрово-Киреївське в Донецькій області (Україна). Покрово-Киреївське родовище розташоване у приазовській частині Українського щита, по р.Грузький Єланчик, поблизу с. Кумачове (стара назва — Покрово-Киреєво). У геологічному відношенні найдревнішими г.п. району цього родовища є архейські і мігматити, інтрудовані древніми ґранітами. Поклад флюориту витягнутий у північно-східному напрямку. Кут падіння 45-650. Довжина за простяганням бл. 100 м, за падінням — 80 м, потужність — 8-80 м. Вміст плавикового шпату 19-85 %. Глибина залягання руд 90-192 м. Текстура метасоматичних руд масивна, а гідротермальних — прожилково-вкраплена і брекчієва. Будова метасоматичного тіла ускладнена наявністю дайок альбітофіру, які зазнали карбонатизації і містять плавиковий шпат. До складу руд входять плавиковий шпат, кальцит, доломіт, целестин, сфалерит, пірит. Колір мінералу переважно фіолетовий, зустрічаються безбарвні і зелені різновиди. Крім Покрово-Киреївського, в Україні відомі родовища і рудопрояви Ф.р. на Поділлі, які сконцентровані в межах Подільської тектонічної зони. Ця зона витягнута в північно-західному напрямку на 160 км при ширині 15-20 км. У її межах виділяють кілька ділянок з високим вмістом флуору (Бахтинська, Новоселівська, Мурованокуриловецька та ін.), відокремлених слабкомінералізованими породами.

Низькотемпературні гідротермальні родовища мають простіший мінералогічний склад руд. Супутниками плавикового шпату в таких родовищах є барит, халцедон, каолініт, іноді антимоніт і кіновар. Прикладами цього типу є родовищ Хайдаркенське в Середній Азії, Калангуйське в Забайкаллі.

На початку ХХІ ст. розвідане нове гідротермальне родовище флюориту Керіо-Валлі (Kerio Valley) в Кенії, у провінції Рифт-Валлі. Руди — розсіяні кристали флюориту в кварці. Встановлені ресурси (indicated resources) плавикового шпату оцінені в 17,1 млн т, передбачувані ресурси (inferred resources) — в 5,0 млн т.

Ґрейзенові родовища Ф.р. є значними промисловими джерелами флюориту. Руди — мусковіт (турмалін)- та мусковіт-топаз-флюоритові з карбонатитами. Рудні тіла неправильної та трубовидної форми, прожилкові зони. Великі рудні тіла характеризуються переходами від слюдисто-флюоритової до поліметалічної та ін. мінералізації. Приклади — Вознесенське родов. (РФ), Шабрезьке (Сер. Азія), Сонячне (Казахстан), Лост-Рівер та Кемп-Крік (США).

Карбонатитові родовища Ф.р. асоціюють з вулкано-плутонічними масивами лужних ультраосновних, лужно-основних та середніх лужних порід. Карбонатити утворюють штоки, дайки, трубки, лінійні тіла. Часто флюоритоносні карбонатити супроводжуються гідротермальними жилами, які віддалені від масивів магматичних порід на 10-18 км. Поклади мають до дек. десятків рудних тіл довжиною за простяганням понад 1 км, за падінням до 300 м при потужності 50-90 м. Зруденіння рідкісноземельне і плавикошпатове. Вміст флюориту в рудах невисокий. Приклади карбонатитових родовищ — Большетагнінське (РФ), Амба-Донгар (Індія), Айрон-Гілл (США) та ін.

Пегматитові родовища Ф.р. як правило дрібні, бідні і не мають важливого промислового значення. Використовуються тільки для вилучення кристалів оптичного флюориту.

Осадові родовища Ф.р. складені уламковим матеріалом, належать до елювіально-делювіальних або до делювіально-пролювіальних. Приклад — родовища рудного р-ну Іллінойс-Кентуккі (США). Гідротермально-осадові родов. Ф.р. відомі також в Італії та Китаї.

Найбільш крупними запасами Ф.р. володіють ПАР, Мексика, Велика Британія, Франція, Італія, Марокко, Таїланд, Кенія та ін. Осн. країни-продуценти флюориту: Мексика, ПАР, Іспанія, Франція, Таїланд, Велика Британія та Італія. Осн. споживачі — США і Японія.

В Україні родовища флюоритових руд є в Донецькій області (Покрово-Киреївське), а також в Приазов'ї, на Поділлі, Вінниччині (Бахтинська, Новоселівська та ін.).

Переробка флюоритових руд

Збагачують Ф.р. в основному флотацією. Для багатих крупновкраплених руд застосовують ручне і автоматичне сортування в поєднанні з флотацією, що забезпечує одержання деякої кількості грудкового матеріалу, який використовується металургією як флюс.

Див. також

• Технологія збагачення флюоритових руд
• Ресурси і запаси плавикового шпату
• Флюоритова промисловість

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.