Фольбортит
| Фольбортит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1968 s.p. |
| Абревіатура | Vbo[3] |
| Хімічна формула | Cu₃V₂O₇(OH)₂·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.FD.05 |
| Dana 8 | 40.3.10.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[4] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Фольборт Олександр Федорович[5] |
 Фольбортит у Вікісховищі | |
Фольборти́т (англ. volborthite; нім. Volborthit m) — мінерал, водний ванадат міді. Назва походить від прізвища російського геолога і палеонтолога Олександра Фольборта (Г. Гесс, 1837). Синоніми — кнауфіт, узбекіт.
Опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. К. Лазаренком: Cu3[VO4]2•3H2O.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Cu3V2O7(OH)2•2H2O.
Склад у відсотках (з Ферганської долини, Середня Азія): CuO — 44,69; V2O5 — 37,71; H2O — 13,37.
Домішки: SiO2, CaO, інші.
Сингонія моноклінна. Утворює тонковолокнисті аґреґати, кірочки, дитригональні зростки, кулясті скупчення, іноді кристали у вигляді шестикутних лусочок. Спайність досконала. Густина 3,4—3,8. Твердість 3,5—4,0. Колір від темно- до блідо-зеленого. Блиск скляний до перламутрового. Асоціює з карнотитом.
Поширення[ред. | ред. код]
Знайдений у Сисертському родовищі на Уралі (Нижній Тагіл, Росія), у Ферганській долині (Узбекистан), Фрідріхсроде (Тюрингія, ФРН), Річардсоні (штат Юта, США). Рідкісний вторинний мінерал.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- фольбортит вапнистий (тангеїт);
- фольбортит сибірський (фольбортит з родовищ Уралу);
- фольбортит туркестанський (колоїдно-дисперсний різновид тангеїту).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press. — Vol. 36. — P. 1143–1145. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фольбортит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фольбортит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
