Фотозбільшувач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середньоформатний фотозбільшувач

Фотозбільшувачпристрій для проєкційного фотодруку методом проєктування зображень з негативів на фотопапір.

Будова[ред. | ред. код]

Найпростіший фотозбільшувач складається з джерела світла (лампа розжарювання), тримача негатива та об'єктива. Удосконалення конструкції фотозбільшувача призвело до появи в його конструкції дволінзового конденсора, матового скла (для боротьби з ефектом Кальє), застосування коригувальних світлофільтрів для субтрактивного друку кольорових фотографій, а також, використання пристроїв автоматичного фокусування, кадрувальної рамки, реле часу, експонометрів.

З розвитком адитивного кольорового друку з'явилися фотозбільшувачі з автоматичною зміною світлофільтра (червоного, зеленого і синього кольору) і з триканальними реле часу для роздільного експонування кожним з основних кольорів. Стали застосовуватися точкові джерела світла з блоком живлення зі стабілізацією напруги.

У середньоформатних фотозбільшувачах, що мали великі розміри і масу, застосовувався електропривод для підйому проєкційної голівки. Фотозбільшувачі «Азов» мали рухоме встановлення об'єктива і кадрувальну рамку з шарнірним кріпленням для корекції спотворень.

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Негатив освітлюється лампою розжарювання через конденсор і, за необхідності, через матове скло. Зображення із негатива проєктується об'єктивом на експонований фотопапір.

Для контролю за правильним фокусуванням багато фотозбільшувачів мали щілинний клин — при висуненні тримача негатива на екран проєктувалися дві світлові лінії; при правильному наведенні на різкість ці лінії зводилися в одну.

Для збільшення масштабу зображення проєкційна голівка могла бути розвернутою на 180° (кадрувальна рамка розташовувалась на підлозі) або на 90° на бік (проєкція на стіну). У такому вигляді фотозбільшувач міг використовуватися як діапроєктор. Фотозбільшувачі сімейства «УПА» комплектувалися дзеркальною насадкою на об'єктив (проєкція на стіну) і пристосуванням для перегляду діафільму.

Перед роботою необхідно було добитися рівномірної освітленості екрану при закритій і відкритій діафрагмі. Це забезпечується рухомим кріпленням лампи розжарювання.

Класифікація фотозбільшувачів[ред. | ред. код]

Універсальний фотозбільшувач для 24 х 36 та 90 × 120 мм фотоплівки

Малоформатні фотозбільшувачі[ред. | ред. код]

Популярні моделі фотозбільшувачів призначалися для друку з негативів розміром 24 × 36 мм (35-мм фотоплівка):

  • «Іскра»
  • «Юність»
  • Фотозбільшувачі сімейства «УПА» (розбиралися і укладалися для перенесення та зберігання у валізу, в робочому стані кришка служила екраном)
  • «Дон»
  • «Ленінград»
  • «Таврія»
  • Фотозбільшувачі для 16-мм фотоплівки не випускалися, мініатюрні фотоапарати типу «Київ-30» комплектувалися вкладкою в негативотримач, або вкладка додавалась до збільшувача.

Средньоформатні фотозбільшувачі[ред. | ред. код]

Моделі фотозбільшувачів для друку з широкої 60-мм фотоплівки з негативів розміром 60 × 90 мм (плівка типу 120):

  • «Нева»
  • «Білорусь»
  • «Азов»
  • Фотозбільшувачі сімейства «Білорусь» дозволяли друк знімки з негативів розміром 90 × 120 мм.
  • До більшості середньоформатних фотозбільшувачів додавалося по два конденсори і по два об'єктиви (для 35-мм і 60-мм фотоплівки відповідно). Це дозволяло забезпечувати високу освітленість фотопаперу і уникати надмірного підняття проєкційної голівки при друку з негативів розміром 24 × 36 мм.

Джерела[ред. | ред. код]