Франко Андрій Іванович
| Андрій Франко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Андрій Франко (світлина ц. к. надвірного фотографа Т. Багриновича, м. Львів). | ||||
| Народився |
16 липня 1887 Львів, Королівство Галичини та Володимирії | |||
| Помер |
22 квітня 1913 (25 років) Львів, Королівство Галичини та Володимирії | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | філолог, фольклорист, етнограф, перекладач | |||
| Magnum opus | «Григорій Ількевич як етнограф» | |||
| Батько | Іван Франко | |||
| Мати | Франко Ольга Федорівна (Хоружинська) | |||
|
| ||||
Андрі́й Іва́нович Франко́ (16 липня 1887, Львів — 22 квітня 1913, Львів) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 16 липня 1887 року у Львові. Змалку ріс хворобливою дитиною, у зв'язку з чим пізніше пішов до школи та ходив в один клас із молодшим на два роки братом Тарасом. Зокрема, у 1901 році вони закінчили ІІб клас цісарсько-королівської Львівської академічної гімназії[2], весною 1907 року — VIIIb, влітку отримали свідоцтва зрілости[3].
У 1907-му[4] після закінчення гімназії разом із братом Тарасом вступив до Львівського університету на класичну філологію.
У період загострення хвороби Івана Франка (з березня 1908 року) був першим його помічником і секретарем, записував під диктовку наукові та художні твори (у співавторстві з батьком), робив переклади, коментарі, редагував тексти, вів листування батька.
Помер 22 квітня 1913 року. Похований на полі № 66 Личаківського цвинтаря.
Праці[ред. | ред. код]
- Франко Андрій. Григорій Ількевич як етнограф // Записки НТШ. — Львів, 1912.
- . — Т. 109, кн. 3. — С. 91—122.
- . — Т. 110, кн. 4. — С. 123—156.
- . — Т. 111, кн. 5. — С. 117—139.
- Збірка поезій «Полин життя» (залишилась в рукопису)
- Вважається автором перекладу частини «Германа та Доротеї. Поеми з німецького народного життя з кінця XVIII віку» Гете.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 361. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1900/1901. — Львів : З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского, 1901. — С. 46 [94].
- ↑ Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1906/1907. — Львів : З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского, 1907. — С. 57, 75, 78.
- ↑ За іншими даними — у 1906-му[джерело?]
Джерела[ред. | ред. код]
- Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків / Публ. Н. Тихолоз // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120.
- Тихолоз Н. НАЙДОРОЖЧИЙ ПОМІЧНИК (Згасла свічка Андрія Франка) // ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©.
- Тихолоз Н. Згасла свічка Андрія Франка // Дзвін. — 2010. — № 8. — С. 113—121. [1]
- Франко А. Андрій Франко як науковий дослідник фольклористично-етнографічного доробку Григорія Ількевича, перекладач, креативний співробітник, секретар, помічник, опікун Івана Франка (PDF) // Українське літературознавство / зб. наук. пр.. — Львів : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2012. — Вип. 76. — С. 81-121. — ISSN 0130-528Х.
- Арсенич П. Діти й онуки Івана Франка Івана Франка : [біогр. довід.] // Західний кур'єр. — 2006. — № 38 (31 серп.). — С. 20.
|
