Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
5-й Герцог Севільський
з 1967
Попередник: Енрікета де Бурбон-і-Параді
48-й Великий магістр Військового
і Госпітальєрного Ордену
Святого Лазаря Єрусалимського
5 жовтня 1996 — 12 жовтня 2008
Попередник: Франсіско де Бурбон-і-Бурбон
Наступник: Карлос Гереда і де Бурбон
 
Ім'я при народженні: ісп. Francisco de Paula de Borbón y Escasany
Народження: 16 листопада 1943(1943-11-16) (80 років)
Мадрид, Іспанія
Країна: Іспанія
Рід: Іспанські Бурбони
Батько: Франсіско де Бурбон-і-Бурбон
Мати: Енрікета Ескасані-і-Мігель
Шлюб: Beatrice Wilhelmine Paula Gräfin von Hardenbergd і Isabel Eugeni Karanitschd
Діти: Francisco de Borbón Graf von Hardenbergd, Olivia de Borbónd[1] і Christina de Borbónd[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані (ісп. Francisco de Paula de Borbón y Escasany, Duque de Sevilla; 16 листопада 1943(19431116), Мадрид) — іспанський аристократ і гранд, 5-й герцог Севільський (з 1967 року), далекий родич іспанської королівської правлячої династії Бурбонів.

Бізнесмен, який займається банківською діяльністю, нерухомістю та іншими видами комерційної діяльності[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Мадриді 16 листопада 1943 року. Старший син Франсіско де Бурбон-і-Бурбон (1912—1995), старшого сина Франсіско де Бурбон-і-де-ла-Торре (1882—1952) і Енрікети де Бурбон-і-Параді, 4-ї герцогині Севільської (1885/1888 — 1967). Його мати — Енрікета Ескасані-і-Мігель (1925—1962) була дочкою Ігнасіо Ескасані-і-Анселя і Енрікети де Мігель-і-Мас, 2-й маркізи де Побла де Кларамун.

Його дід і баба по батьковій лінії були двоюрідними братами і внуками інфанта Енріке Іспанського, 1-го герцога Севільського (1823—1870). Франсіско де Бурбон, 5-й герцог Севільський, є членом іспанської династії Бурбонів і родичем нинішнього короля Іспанії Філіпа VI, оскільки вони обидва є нащадками іспанського короля Карла IV.

Герцог Севільський[ред. | ред. код]

Після смерті своєї бабусі, Енрікети де Бурбон-і-Параді, 4-ї герцогині Севільської (1885—1967), він успадкував титул герцога Севільського. Його батько Франсіско де Бурбон-і-Бурбон відмовився від своїх власних прав на герцогський титул на користь старшого сина у 1967 році.

Родина[ред. | ред. код]

Герцог Севільський був тричі одружений. 7 липня 1973 року в Баден-Бадені він одружився першим шлюбом з графинею Беатріс фон Харденберг (народилася 28 червня 1947 р.), дочці графа Гюнтера фон Харденберг (1918—1985) і принцеси Марії Джозеф цу Фюрстенберг (1922—2008). У подружжя було троє дітей. 30 червня 1989 року вони розлучилися.

  • Олівія де Бурбон-і-Харденберг (нар. 6 квітня 1974, Лондон), підприємець, яка створила ювелірну фірму «Aristocrazy»
  • Христина де Бурбон-і-Харденберг (нар. 2 вересня 1975, Мадрид), керівник фірми по швидкому харчуванню (кейтеринг)
  • Франсіско де Бурбон-і-Харденберг (нар. 21 січня 1979, Мадрид), підприємець, учасник першого сезону телевізійного серіалу на каналі TLC «Secret Princes»[4]

19 жовтня 1991 року герцог Севільський вдруге одружився в Відні на Ізабеллі Євгенії Караніч (народилася 23 листопада 1959). Подружжя було бездітним і розлучилося 17 червня 1993 року в Мадриді.

2 вересня 2000 року він втретє одружився в Марбельї на Марії де лос Анхелес-де-Варгас-Цуніга-і-де-Хуанес (народилася 19 листопада 1954). Третій шлюб також був бездітний.

Орден Святого Лазаря[ред. | ред. код]

Герб великого магістра Ордена Святого Лазаря, створеного в 1910 році

5 жовтня 1996 року в Санта-Марії-делла-Пасіоне (Мілан, Італія) Франсіско де Бурбон-і-Ескасані, 5-й герцог Севільський, був обраний 48-м великим магістром Ордена Святого Лазаря (від Мальтійського відділення). Він змінив на цій посаді свого батька, який був великим магістром Ордену Святого Лазаря з 1959 року. В 2008 році герцог Севільський відмовився від посади великого магістра, його змінив його кузен, Дон Карлос Гереда і де Бурбон, маркіз де Альмасан (1947 р.н.). Після відставки герцог Севільський отримав звання «почесний великий магістр».

Порядок успадкування вакантного французького престолу[ред. | ред. код]

Будучи прямим нащадком короля Франції Людовика XIV, Франсіско де Бурбон, герцог Севільський, знаходиться на шостому місці в порядку спадкування французького королівського престолу.

Титулатура і нагороди[ред. | ред. код]

  • 16 листопада 1943—1967 рік: Дон Франсіско де Бурбон-і-Ескасані
  • 1967 — даний час: Його Високоповажність Герцог Севільський
  • Великий магістр Ордена Святого Лазаря (1996—2008)
  • Кавалер Ордена Орла Грузії і Нетлінної Плащаниці
  • Президент (Consejero Magistral) корпусу дворянства Астурії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Profile, Genealogics.org; accessed 18 February 2015.
  • Profile, thePeerage.com; accessed 18 February 2015.
  • The Royal House of Stuart, London, 1969, 1971, 1976, Addington, A. C., Reference: II 97.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Bloomberg profile
  3. ↑ Official website of Crédit des Alpes. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2019.
  4. ↑ TLC television show info. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 26 жовтня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсіско_де_Паула_Енріке_де_Бурбон-і-Ескасані&oldid=37360018