Франтішек Фадрхонк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Франтішек Фадрхонк
Франтішек Фадрхонк
Франтішек Фадрхонк
Франтішек Фадрхонк (лютий 1974)
Особисті дані
Повне ім'я Франтішек Фадрхонк
Народження 18 грудня 1914(1914-12-18)
  Німбурк, Австро-Угорщина
Смерть 9 жовтня 1981(1981-10-09) (66 років)
  Нікосія, Кіпр
Поховання Гоірлеd
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина
Нідерланди Нідерланди
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1949—1956
1956—1962
1962—1970
1970—1974
1974—1977
1978—1979
1980—1981 		Нідерланди «Віллем II»
Нідерланди «Енсхед»
Нідерланди «Гоу Егед Іглз»
Нідерланди Нідерланди
Греція АЕК (Аф)
Греція «Панахаїкі»
Кіпр «Керавнос Строволу»
Звання, нагороди
Нагороди
лицар ордену Оранських-Нассау

** Тільки на посаді головного тренера.

Фадрхонк і Міхельс у 1974 році

Франтішек Фадрхонк (чеськ. František Fadrhonc / нім. František Fadrhonc; нар. 18 грудня 1914, Німбурк, Австро-Угорщина — пом. 9 жовтня 1981, Нікосія, Кіпр) — чеський футбольний тренер.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Німбурці, а в 1932 році закіняив місцеву середню школу. Потім здобував спортивну освіту в Празі, а після її закінчення працював викладачем спорту в Карловому університеті в Празі та в Вищій школі Масарика. Отримав ступінь доктора філософії. Працював масажистом збірної Чехословаччини і 21 вересня 1947 року очолив її на заміну Іржі Піхлера в матчі проти Румунії. Після того, як в лютому 1948 року Комуністична партія прийшла до влади, Фадрхонк емігрував спочатку до Австрії, а потім до Нідерландів у 1949 році.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У Нідерландах Фадрхонк тренував з 1949 по 1956 рік «Віллем II», з яким ставав чемпіоном Нідерландів у 1952 та 1955 роках. Наступною його зупинкою був «Енсхед», з яким він зрівнявся на першому місці з ДОСом в 1958 році. Вирішальний матч «Енсхед» програв з рахунком 0:1. У 1962 році приєднався до «Гоу Егед Іглз», який привів команду до фіналу Кубку Нідерландів 1965 року. Незважаючи на те, що команда програла роттердамському «Феєнорду», вона все одно грала в Кубку володарів кубків 1965/66, оскільки «Феєнорд» також став і чемпіоном Нідерландів. «Гоу Егед» зазнав невдачі в першому раунді проти «Селтіка».

Фадрхонц отримав нідерландське громадянство в 1966 році і став тренером національної збірної Нідерландів 1 червня 1970 року[1]. Незважаючи на те, що він зміг пройти кваліфікацію на чемпіонат світу 1974 року з Ельфталом, Рінуса Міхельса призначили виконувачем обов'язків головного тренера. Дует Міхельс-Фадронк вивів Нідерланди до фіналі, де команда поступилася (1:2) господарям турніру Німеччини.

Фадрхонк поїхав до Греції після завершення чемпіонату світу 1974 року і тренував афінський АЕК[2], який вивів до півфіналу Кубку УЄФА 1976/77. Однак невдовзі після цього, у жовтні 1977 року після поразки в другому турі від головного суперника «Олімпіакоса» звільнений з займаної посади. Під керівництвом його наступника Златка «Чіки» Чайковського АЕК виграв у вище вказаному сезоні «золотий дубль», виграли національний чемпіонат та кубок. Після короткого перебування в Патрах на посаді тренера «Панахаїкі», у березні 1980 року його повернув АЕК як помічник тренера. У сезоні 1981/82 року прийняв пропозицією «Керавнос Строволу» (Нікосія) з Кіпру. Його реквіємом стала перемога на початку сезону. За два дні до другого туру 9 жовтня 1981 року[3] у нього сталася зупинка серця. Похований 17 жовтня 1981 року в Гойрл

Пам'ять[ред. | ред. код]

Доктор Фадрхонкпарк, Deventer (2019)

У Девентері парк з ігровим майданчиком названий на честь Фадронка: Девентер[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Віллем II»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Fadrhonc nieuwe bondscoach. „Het vrije volk”. 7529, s. 1, 1970-04-13 (нід.)
  2. ↑ Fadrhonc naar AEK. „Het vrije volk”, s. 7, 1974-09-04 (нід.)
  3. ↑ Dr. Fadrhonc overleden. „De Telegraaf”, s. 37, 1981-10-10 (нід.)
  4. ↑ Fotos vom Dr. Fadrhoncpark (нід.)

Література[ред. | ред. код]

  • Pieter Ellens et al.: Rood Geel, De kleuren van juweel. Dr. Fadhronc en Go Ahead. Corps 9, Deventer, 2002. ISBN 90-70575-22-1.

Посилання[ред. | ред. код]

ван Гасселт (1905–08) · Чедвік (1908–13) · Гоган (1910) · Бредшоу (1913) · Гантер (1914) · Рейнольдс (1919) · Ворбертон (1919–23) · Вейтс (1921) · Гленденнінг (1923) · Таунлі (1924) · Боллінгтон (1924) · Гленденнінг (1925–40) · Кауфман (1946) · Карвер (1947–48) · Снеддон (1948) · Кауфман (1949) · ван дер Лек (1949–54) · Кауфман (1954–55) · Донненфельд (1955) · Меркель (1955–56) · Мюллер (1956) · Донненфельд (1956–57) · Гардвік (1957) · Шварц (1957–64) · Невілл (1964–66) · Кесслер (1966–70) · Фадрхонк (1970–74) · Міхелс (1974) · Кнобел (1974–76) · Зварткрейс (1976–77) · Гаппель (1977–78) · Зварткрейс (1978–81) · Бан (1981) · Рейверс (1981) · Бан (1981) · Рейверс (1981–84) · Міхелс (1984–85) · Бенгаккер (1985–86) · Міхелс (1986–88) · Лібрегтс (1988–90) · де Рюйтер (в.о.) (1990) · Бенгаккер (1990) · Міхелс (1990–92) · Адвокат (1992–94) · Гіддінк (1994–98) · Райкард (1998–2000) · ван Гал (2000–02) · Адвокат (2002–04) · ван Бастен (2004–08) · ван Марвейк (2008–12) · ван Гал (2012–14) · Гіддінк (2014–15) · Блінд (2015–2017) · Грім (в.о.) (2017) · Адвокат (2017) · Куман (2018–2020) · Лодевегес (в.о.) (2020) · де Бур (2020–2021) · ван Гал (2021–2023) · Куман (2023–)

АЕК (Афіни) – Тренери

Свег (1927–28) · Раукмал (1930–31) · Асдеріс (1932–33) · Негрепонтіс (1933–36) · Асдеріс (1936–37) · Негрепонтіс (1937–40) · Негрепонтіс (1944–47) · Негрепонтіс і Дайспаггос (1947–48) · Бімбі (1948–51) · Дзанетіс (1951–52) · Маньйоцці (1952–53) · Кроуфорд (1953–54) · Дзанетіс (1954–55) · Негрепонтіс (1955–56) · Негрепонтіс і Дзанетіс (1956–57) · Мартіні і Негрепонтіс (1957–58) · Негрепонтіс (1958–59) · Ойреднік (1959–60) · Дзанетіс (1960–62) · Чакнаді (1962–63) · Мюллер (1963–64) · Кокотович (1964–65) · Дзанетіс (1965–67) · Чакнаді (1967–68) · Станкович (1968–73) · Андерсон (1973–74) · Фадрхонк (1974–77) · Стаматіадісв.о. (1977) · Чайковський (1977–78) · Пушкаш (1978–79) · Стаматіадіс (1979) · Штессль (1979–80) · Папапостолу (1980–81) · Тільковскі (1981) · Чайковський (1982) · Несторідіс (1982–83) · Сенекович (1983) · Барнвелл (1983) · Сенекович (1983–84) · Несторідіс (1984) · Налама (1984) · Георгіадіс (1984–85) · Гмох (1985–86) · Фафі (1986) · Алефантос (1986–87) · Хрістідісв.о. (1987) · Веселинович (1987–88) · Баєвич (1988–96) · Равусіс (1996–97) · Думітріу (1997–98) · Мінув.о. (1998) · Степанович (1998) · Карайозопулосв.о. (1998) · Блохін (1998–99) · Тумбакович (1999–2000) · Карайозопулосв.о. (2000) · Патіакакіс (2000–01) · Савевскі і Жеррар (2001) · Фернанду Сантуш (2001–02) · Баєвич (2002–04) · Думітреску (2004) · Фернанду Сантуш (2004–06) · Серра Феррер (2006–08) · Костеноглу (2008) · Доніс (2008) · Баєвич (2008–10) · Кола (2010) · Хіменес (2010–11) · Костеноглу (2011–12) · Влахос (2012) · Лінен (2012–13) · Деллас (2013–15) · Маноласв.о. (2015) · Поєт (2012–13) · Маноласв.о. (2016) · Кецбая (2016) · Морайш (2016–17) · Хіменес (2017–18) · Узунідіс (2018–19) · Хіменес (2019) · Кардозу (2019) · Костеноглу (2019) · Каррера (2019–)

«Віллем II» – Тренери

Фішер (1926–1927) · ван дер А і ван дер Вен (1927–1929) · Сміт (1929–1931) · Молнар (1931–1932) · Г. Пельцер (1932–1933) · Леув (1933–1935) · Форменой (1935) · Голл (1935–1936) · Джуліан (1936–1938) · де Леув (1938–1939) · Лонгін (1939–1940) · ван дер Вен (1940–1944) · Конінгс (1944–1946) · Спейкерс (1946–1949) · Фадрхонк (1949–1956) · Мюллер (1956–1962) · ван дер Лек (1962–1966) · Дебрюйн (1966–1967) · ван де Енден (1967) · ван дер Лек (1967–1971) · Вюллемс (1971–1972) · Брувер (1972–1978) · де Йонге (1978–1980) · Якобс (1980–1982) · Кнобел (1982) · Брувер (1982–1984) · Нотерманс (1984–1985) · де Віссер (1985–1990) · Костер (1990–1991) · де Віссер (1991) · Рекер (1991–1995) · де Йонг (1995–1996) · Колдервуд (1996–1997) · Адріансе (1997–2000) · Верел (2000) · Вестергоф (2000–2002) · Вотте (2002–2004) · Ветцель (2004) · Маскант (2004–2005) · Звамборн (2005–2006) · ван Вейк (2006–2007) · Йонкер (2007–2009) · Грунендейк (2009–2010) · Пейперс (2010) · де Йонг (2010) · Геркес (2010–2011) · Фескенс (2011) · Стреппел (2011–2016) · ван де Лой (2016–2018) · Роббемонд (2018) · Костер (2018–2021) · Петрович (2021) · Грім (2021–2022) · Гофланд (2022) · Роббемонд (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франтішек_Фадрхонк&oldid=39718917