Фроленков Андрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Григорович Фроленков
рос. Андрей Григорьевич Фроленков
Народження 14 вересня 1904(1904-09-14)
с. Гренково
Смерть 1 жовтня 1965(1965-10-01) (61 рік)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19221958
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Командування 193-я стрілецька дивізія
134-й стрілецький корпус
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Орден Кутузова II ступеня Орден Червоної Зірки

Андрій Григорович Фроленков (нар. 14 вересня 1904(19040914) — 1 жовтня 1965) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир 193-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту, полковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 вересня 1904 року в селі Гренково (нині Оленінський район Тверської області) в селянській сім'ї. Росіянин. Член КПРС з 1929 року. Освіта неповна середня.

У 1922 році призваний в ряди Червоної Армії. У 1925-му закінчив Московську піхотну школу. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1943 році закінчив прискорений курс Військової академії Генерального штабу.

Полковник А. Г. Фроленков уміло організував форсування дивізією річок Десна, Снов, Сож і 15 жовтня 1943 року — Дніпра біля села Кам'янка Ріпкинського району Чернігівської області. Дивізія нанесла противникові значну утрату, захопила великі трофеї, забезпечивши розвиток операції в глибину. 17 жовтня 1943 року в районі переправи дивізії А. Г. Фроленкова була організована головна переправа 65-ї армії з постійним мостом під важкі вантажі. По ній на правий берег Дніпра були переправлені важка артилерія, танкові корпуси, а пізніше і корпуси сусідньої 48-ї армії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму полковникові Андрію Григоровичу Фроленкову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1709).

22 лютого 1944 року Фроленкову А. Г. присвоєно чергове військове звання генерал-майора.

З березня 1945 року до кінця війни — командир 134-го стрілецького корпусу 19-ї армії 2-го Білоруського фронту. Брав участь у Східно-Померанський і Берлінській операціях.

Надгробок А. Г. Фроленкова

Після закінчення війни продовжував службу в армії.

З липня 1945 року – командир 90-го стрілецького корпусу Північної групи військ (Польща). З вересня 1946 року – старший інспектор Головної інспекції Сухопутних військ. З березня 1947 по травні 1949 року – заступник командира 19-го гвардійського стрілецького корпусу.

У 1950 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Е. Ворошилова.

З травня 1950 року – помічник командувача військами Київського району ППО. З липня 1953 року – командир 28-го гвардійського стрілецького корпусу. З червня 1954 року – начальник ППО Групи радянських військ у Німеччині.

З 1958 року генерал-лейтенант А. Г. Фроленков у запасі. Жив в Києві. Помер 1 жовтня 1965 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна (30 жовтня 1943; 24 червня 1948), п'ятьма орденами Червоного Прапора (19 червня 1943; 3 жовтня 1943; 3 листопада 1944; 29 травня 1945; 21 серпня 1953), орденом Суворова 2-го ступеня (№ 1600 від 10 квітня 1945), орденом Кутузова 2-го ступеня (№ 1004 від 23 липня 1944), орденом Червоної Зірки (16 серпня 1936), іноземними орденом Virtuti Militari.

У селищі Лоєві Гомельської області ім'ям Героя названа вулиця і встановлена меморіальна дошка.

Література[ред. | ред. код]

  • Долгов И. А. Золотые звёзды калининцев. Кн. 1. — М.: Московский рабочий, 1983(рос.);
  • Навечно в сердце народном. 3-є видання, доповнене і виправлене. Мінськ, 1984(рос.)
  • Фроленков Андрій Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).