Фруланія розширена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фруланія розширена
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Бококолосальні (Porellales)
Родина: Фруланія (Frullaniaceae)
Рід: Фруланія (Frullania)
Вид:
F. dilatata
Біноміальна назва
Frullania dilatata
(L.) Dumort.

Фруланія розширена (Frullania dilatata) — вид печіночників порядку бококолосальних (Porellales)[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Північна Африка, Північна Америка, Південна Америка, Азія[2].

Росте в основному на корі листяних дерев, особливо клена та ясена, рідше на корі м'якої деревини або на багатій на основу породі. Перевага віддається багатим освітленням місцям у вирубаних лісах, узліссях або на окремих деревах.

Характеристика[ред. | ред. код]

Цей вид росте плоскими килимками, які зазвичай розташовані близько до основи і мають розмір від кількох см до 20 см. Забарвлення темно-червоно-коричневе до чорнуватого, в затінених місцях також темно-зелене. Стебла нерівномірно розгалужені. Вони прилягають до субстрату ризоїдними пучками нижнім боком. Окремі гілки мають довжину близько 1 см і ширину менше 1 мм. Бічні листки дволопатеві, з округлими до широкоовальних і дещо порожнистими верхніми частками та нижніми приблизно вдвічі меншими. Нижні частки приблизно такої ж довжини, як і ширини, і зазвичай перетворені в шоломоподібні водяні мішечки. Форми з переважно ланцетними нижніми частками, не перетвореними на водні мішечки, називаються var. anomala. Клітини листка мають 3–4 масляних тіла і мають розмір 20–25 мкм в середині листка. Кути клітин вузлувато потовщені, як і деякі клітинні стінки. Нижнє листя трохи ширше стебла і має дві частки на кінчику. Рослини дводомні. Часто утворюються спорофіти.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frullania dilatata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 22.02.2024.
  2. Frullania dilatata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 22.02.2024.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Nebel, Philippi: Die Moose Baden-Württembergs Band 3. Ulmer Verlag, 1. Auflage, 2005, ISBN 3-8001-3278-8
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora. 4. Auflage, UTB Verlag, ISBN 3-8252-1250-5
  • Ruprecht Düll/Barbara Düll-Wunder: Moose einfach und sicher bestimmen. Quelle & Meyer Verlag, Wiebelsheim, ISBN 978-3-494-01427-2