Фрідріх Вебер (генерал-лейтенант)

Фрідріх Вебер
Ім'я при народженні	фр. Friedrich Karl Ludwig Weber
Народився	31 березня 1892(1892-03-31) Шато-Сален
Помер	2 вересня 1974(1974-09-02) (82 роки) Деґґендорф
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Corps Transrhenania Münchend
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Великий офіцер ордена Слави Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Баварський орден «За заслуги» Нарукавна стрічка «Африка» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Медіафайли у Вікісховищі

Фрідріх Вебер (нім. Friedrich Weber; 31 березня 1892, Шато-Сален — 2 вересня 1974, Деггендорф) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син нотаріуса. В 1911/14 році вивчав право в Гайдельберзькому і національну економіку в Мюнхенському університетах. 3 серпня 1914 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1937 року — командир 1-го батальйону 85-го піхотного полку, з 29 серпня 1939 року — всього полку, з 15 листопада 1942 по 15 квітня 1943 року — 334-ї, з 22 листопада 1943 року — 296-ї, з 10 січня по 28 жовтня 1944 року — 131-ї піхотної дивізії, з 20 грудня 1944 року — фортечної дивізії «Варшава». Всупереч наказу Адольфа Гітлера, Вебер вивів гарнізон з Варшави разом з всіма пораненими, за що був засуджений Імперським військовим судом до трьох років ув'язнення, проте виконання вироку було відкладене для проходження випробувального терміну на фронті. 25 січня 1945 року відправлений в резерв і більше не отримав призначення. 8 травня був взятий у полон американськими військами. 26 червня 1947 року звільнений, після чого працював на різних роботах.

З 1949 року активно займався освітою дорослих. Вебер брав участь у заснуванні народного університету Деггендорфа, який очолив в 1951 році. Він був головою районної робочої групи народних університетів і навчальних закладів для дорослих в Нижній Баварії, а також членом головного комітету Баварської асоціації народних університетів. В 1961 році заснував Освітній центр сучасної історії замку Егг. Окрім цього, Вебер багато років очолював Військовий союз Деггендорфа.

Сім'я

В 1924 році одружився. В пари народились 4 синів.

Звання

• Фанен-юнкер (3 серпня 1914)
• Лейтенант (25 січня 1915; патент від 1 червня 1913)
• Оберлейтенант (11 вересня 1918)
• Гауптман (1 квітня 1928)
• Майор (1 лютого 1935)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1937)
• Оберст (1 жовтня 1940)
• Генерал-майор (1 січня 1943)
• Генерал-лейтенант (15 липня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (8 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (3 липня 1941)
• Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Королівство Італія)
• Орден Слави (Туніс), великий офіцерський хрест
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (15 жовтня 1959)
• Баварський орден «За заслуги»
• Почесна стрічка студентського корпусу Трансренанія
• Золота медаль мешканця міста Деггендорф

Література

• Mitcham, Samuel W., Jr. (2007a). German Order of Battle. Volume One: 1st — 290th Infantry Divisions in WWII. PA; United States of America: Stackpole Books. S. 183+305, ISBN 978-0-8117-3416-5.
• Mitcham, Samuel W., Jr. (2007b). German Order of Battle. Volume Two: 291st — 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. PA; United States of America: Stackpole Books. S. 41+235, ISBN 978-0-8117-3437-0.
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Corpszeitung der Transrhenania. Nr. 73. Dezember 1974.
• Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 148.