Фрідріх Руге

Фрідріх Руге
нім. Friedrich Ruge
Народився	24 грудня 1894(1894-12-24) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія
Помер	3 липня 1985(1985-07-03) (90 років) Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовий історик, письменник-документаліст, викладач університету, військовослужбовець
Alma mater	Школа Святого Томи (Лейпциг) (1907)
Знання мов	німецька
Заклад	Тюбінгенський університет
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Verband der Reservisten der Deutschen Bundeswehrd, Naval Historical Teamd, Вандерфогель і Gesellschaft für Wehr- und Sicherheitspolitikd (1965)
Посада	Інспектор ВМС
Військове звання	Віце-адмірал
Батько	Walther Ruged
Родичі	Dieter Hartwigd
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Німецький Олімпійський знак 2-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Легіон Заслуг (Командор) (США) Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак мінних тральщиків
Медіафайли у Вікісховищі

Фрідріх Оскар Руге (нім. Friedrich Oskar Ruge; 24 грудня 1894, Лейпциг — 3 липня 1985, Тюбінген) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал крігсмаріне і бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 квітня 1914 року вступив у кайзерліхмаріне. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Герта». Учасник Першої світової війни, служив на лінійному кораблі «Лотарингія» (серпень-вересень 1914), важкому крейсері «Герта» (вересень-листопад 1914), лінійному кораблі «Ельзас» (24 грудня 1914 — 30 листопада 1915), з травня 1916 року — на міноносцях.

22 червня 1919 року інтернований. У січні 1920 року повернувся на батьківщину і зарахований у рейхсмаріне. Служив в штабах, на тендерах, в частинах берегової оборони. Закінчив Вище технічне училище в Берліні (1926). З 11 жовтня 1926 року — командир тральщика М-136. 2 жовтня 1928 року переведений в торпедну інспекцію. З 29 вересня 1932 року — командир 1-ї напівфлотилії тральщиків. З 30 вересня 1934 року — офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее». З 1 червня 1937 року — керівник тральщиків.

З початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року призначений керівником тральщиків «Схід», з 15 жовтня 1939 року — «Захід». Під час операції «Везерюбунг» командував 10-й бойовою групою. З 17 лютого 1941 року — керівник оборони на Заході, одночасно з 12 по 21 травня 1943 року очолював спеціальний штаб ВМС в Тунісі. З 22 травня по 12 серпня 1943 року — начальник командування ВМС в Італії, а 10 листопада 1943 року призначений представником ВМС при командувачі групою армій «B». З 1 листопада 1944 року — начальник Конструкторського управління ОКМ. 9 травня 1945 року здався союзникам. 30 листопада 1946 року звільнений.

У 1949-52 роках — член військово-морського історичного товариства в Бремергафені. Брав активну участь у відтворенні ВМФ ФРН. З 1 березня 1956 вступив у ВМС і 5 березня призначений начальником Військово-морського управління Міністерства оборони. З 1 червня 1957 року — інспектор ВМС. 30 вересня 1961 року вийшов у відставку.

Сім'я

В 1920 році одружився з дочкою лікаря Рут Греф (1897—1967). В шлюбі народились 4 дітей (Рут була нагороджена Почесним хрестом німецької матері в бронзі).

Звання

• Морський кадет (1 квітня 1914)
• Лейтенант-цур-зее (13 липня 1916)
• Обер-лейтенант-цур-зее (28 вересня 1920)
• Капітан-лейтенант (1 жовтня 1925)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1933)
• Фрегаттен-капітан (1 січня 1937)
• Капітан-цур-зее (1 вересня 1939)
• Контр-адмірал (1 лютого 1942)
• Віце-адмірал (1 квітня 1943)
• Віце-адмірал (1 березня 1956)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 серпня 1917)
  • 1-го класу (2 березня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (21 грудня 1936)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 вересня 1939)
  • 1-го класу (2 жовтня 1939)
• Нагрудний знак мінних тральщиків (15 лютого 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (21 жовтня 1940)
• Відзначений у Вермахтберіхт (16 лютого 1942)
• Фронтова планка флоту в бронзі
• Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», великий офіцерський хрест (1 червня 1958)
• Легіон Заслуг (США), командорський хрест (2 серпня 1961)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (28 вересня 1961)
• Почесний професор Тюбінгенського університету (1967)
• Іноземний член Королівської шведської академії морських наук (1973)
• Член-кореспондент Міжнародного товариства Коронеллі з глобальних досліджень

Вшанування пам'яті

В Науковій бібліотеці Річленд-Сентеру є «Архів адмірала Руге».

Бібліографія

• Entscheidung im Pazifik. Die Ereignisse im Stillen Ozean 1941—1945. Hans Dulk, Hamburg 1951.
• Seemacht und Sicherheit. Eine Schicksalsfrage für alle Deutschen. Schlichtenmayer, Tübingen 1953 (3. Auflage, Bernard & Graefe, Frankfurt 1968).
• Der Seekrieg 1939–45. Koehler, Stuttgart 1954 (franz. 1955, amerik./engl. 1957, russ. 1957, ital. 1961).
  • Руге Ф. Война на море, 1939—1945. — СПб.: Полигон, 2002. — ISBN 5-89173-027-8.
• Rommel und die Invasion. Erinnerungen. Koehler, Stuttgart 1959 (ital. 1963, franz. 1964, span. 1964).
• Ottern und Drachen, aber entgrätet und für Landratten genießbar. Schlichtenmayer, Tübingen 1955 (3. Auflage, Köhlers Verlagsgesellschaft, Herford 1973, ISBN 3-7822-0079-9).
• Politik, Militär, Bündnis. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1963.
• Politik und Strategie. Strategisches Denken und politisches Handeln. Herausgegeben vom Arbeitskreis für Wehrforschung. Bernard & Graefe, Frankfurt 1967.
• Scapa Flow 1919. Das Ende der deutschen Flotte. Buch & Welt, Klagenfurt 1969, ISBN 0-7110-0426-9 (franz. 1969, engl. 1973).
• Bündnisse in Vergangenheit und Gegenwart. Unter besonderer Berücksichtigung von UNO, NATO, EWG und Warschauer Pakt. Bernard & Graefe, Frankfurt 1971, ISBN 3-7637-5105-X.
• The Soviets as Naval Opponents, 1941—1945. Naval Institute Press, Annapolis, Maryland 1979, ISBN 978-0-870216-76-3 (dt. 1981).
• In vier Marinen. Lebenserinnerungen als Beitrag zur Zeitgeschichte. Bernard & Graefe, München 1979, ISBN 3-7637-5219-6.
• Erich Raeder zum 100. Geburtstag (mit Michael Salewski), Nachruf im «Marineforum», April 1976

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005.
• Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine. Band 2: L–Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2498-0, S. 189—191.