Фріц Кнехляйн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріц Кнехляйн
нім. Fritz Knöchlein
Народився 27 травня 1911(1911-05-27)
Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія
Помер 21 січня 1949(1949-01-21) (37 років)
Гамельн, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
·повішення
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Військове звання оберштурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Штурмовий піхотний знак в бронзі
Штурмовий піхотний знак в бронзі
Дем'янський щит
Дем'янський щит

Фріц Кнехляйн (нім. Fritz Knöchlein; 27 травня 1911, Мюнхен21 грудня 1949, Гамельн) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Член НСДАП (квиток № 157 016). У 1934 році був зарахований в СС (№ 87 881). Згодом закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейгу. У 1939 році очолив роту штандарта СС «Верхня Баварія», а після польської кампанії — 3-ю роту 2-го моторизованого полку СС дивізії «Мертва голова». Брав участь в Західній кампанії, де його підрозділ, що складався з погано підготовлених резервістів, зазнав великих втрат в битві за Дюнкерк. 27 травня 1940 року Кнехляйн наказав розстріляти близько 100 полонених британців.

Спочатку для Кнехляйна цей інцидент залишився без наслідків. У 1941 році командував батареєю 3-го зенітного дивізіону. При переформуванні 36-го панцергренадерского полку СС 16-ї панцергренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС» йому було доручено командування 3-м батальйоном, який він очолював під час Анціо-Неттунської операції.

У квітні 1944 року став командиром 23-го панцергренадерського полку СС «Норвегія» 11-ї панцергренадерської дивізії СС «Нордланд». 10 лютого 1945 року Кнехляйну доручили командування 49-м добровільним панцергренадерським полком СС 23-ї добровольчої панцергренадерської дивізії СС «Недерланд», яким він керував до кінця війни.

Після закінчення війни двоє вцілілих полонених, Вільям О'Каллахан і Альберт Пулі, підтвердили факт масового вбивства в Ле-Парадіз, після чого секція з розслідування військових злочинів розпочала розслідування. Кнехляйн був знайдений в Гамбурзі, допитаний у слідчому центрі в Лондоні і постав перед судом. В ході судового розгляду Кнехляйн намагався обґрунтувати свої дії тим, що британці використовували експансивні кулі в порушення міжнародного права. Суду не могли бути надані ці докази, при цьому сумнівно, що розстріл полонених були законними. 25 жовтня 1948 був засуджений до смертної кари через повішення. Повішений у в'язниці Гамельна.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
  • Rolf Kosiek / Olaf Rose (Hgg.): Der Große Wendig, Band 2, Grabert Verlag, Tübingen 2006, Artikel von Rolf Kosiek: Britische Folterlager. Ein vergessenes Verbrechen, S. 512–518
  • Ian Cobain: Cruel Britannia – A Secret History of Torture, Granta Books, 2013 [Erstveröffentlichung 2012 bei Portobello Books], ISBN 978-1846273346 [368 S.]
  • Dienstaltersliste der Schutzstaffel der N.S.D.A.P. Bearbeitet von der Personalabteilung des Reichsführers-SS. Stand vom 1. Okt. 1934. Nr. 2782
  • Brün Meyer: Dienstaltersliste der Waffen-SS, S. 31
  • Gerald Reitlinger. The SS. Alibi of a Nation, 1922-1945. — London: Arms and Armour Press, 1985. — ISBN 0-85368-187-2.

Примітки[ред. | ред. код]