Фундуклеївський фонтан
| Фундуклеївський фонтан | |
| Дата створення / заснування | 1843 |
|---|---|
.png) Фундуклеївський фонтан. Літографія Й. Ляуфера 1850-х з акварелі М. Сажина 1840-х. | |
| Країна |
 Російська імперія |
| Адміністративна одиниця | Київ |
| Розташовано на вулиці | Європейська площа |
| З матеріалу | граніт |
| Час/дата припинення існування | 1872 |
 | |
 Фундуклеївський фонтан у Вікісховищі | |
Координати: 50°27′08″ пн. ш. 30°31′39″ сх. д. / 50.452234368432137046° пн. ш. 30.52756100740184664° сх. д.
Фундуклеївський фонтан (також: «Фундуклей», «Іван») — фонтан в Києві споруджений у 1843 році на Царській площі за проектом архітектора Олександра Шіле власним коштом губернатора Івана Фундуклея, за що і був названий «Фундуклеївським», або просто «Іваном».
Фонтан був першим в системі хрещатицького водогону. У першій половині ХІХ сторіччя мешканці вулиці Хрещатик страждали від нестачі води. Водопроводи були майже відсутні. Фундуклей на свої гроші спорудив фонтан, який кияни називали «Іваном», або «Фундуклеєм».[1]
Фонтан початково мав форму гранітної вази. 1872 року його було замінено чавунним фонтаном-чашею виробництва О. Термена. На рубежі 19- 20 ст. на цьому місці розбито клумбу.[2]
Галерея забражень[ред. | ред. код]
-
Театральна площа на початку 1870-х років. Фундуклеївський фонтан ліворуч від центра зображення. -
Фундуклеївський фонтан, фото Й. Кордиша, 1870-1871 рр. -
Фонтан виробництва заводу О. Термена на місці старого Фундуклеївського фонтану. -
Європейська площа на початку 21 століття. Фундуклеївський фонтан розташовувався на місці клумби у центрі площі.
_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D1%83_%D0%B1%D1%96%D0%BA_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0,_1870-71_%D1%80%D1%80.png)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мойсеєнко В. О. Київський Поділ як осередок милосердя / В. О. Мойсеєнко, І. П. Шостка, Н. В. Тарченко // Практикуючий лікар. — 2014. — № 4. — С. 124—126.
- ↑ Кириченко О., Могилевський В., Панчишин Л., Трегубова т. Київський водогін, кін 19 2 поч. 20 ст. [Архівовано 2016-12-19 у Wayback Machine.] // Звід пам'яток історії та культури України. кн. 1, ч. 1. 2 с. 450