Фурсов Андрій Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Ілліч Фурсов
Андрей Ильич Фурсов
Народився 16 травня 1951(1951-05-16) (72 роки)
м. Щолково, Московська область, Росія Росія
Місце проживання Томіліно
Країна Росія Росія
Діяльність історик, соціальний філософ, Q60148888, публіцист, соціолог, політолог
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Галузь Сходознавство, історія, соціологія
Заклад ІНІСН РАН
Науковий ступінь кандидат історичних наук (1986)
Науковий керівник Володимир Васильович Крилов (1934—1989)
Вчителі Vladimir Krylovd
Членство Ізборський клуб[1]
Відомий завдяки: теорією системно-субєктного розгляду суспільства
Батько Фурсов Ілля Дмитрович
Діти Фурсов Кирило Андрійович
Нагороди Премія журналу «Москва» за публіцистику (2007)
Премія Агентства політичних новин «Солдат Імперії» (2007)
Особ. сторінка andreyfursov.ru

CMNS: Фурсов Андрій Ілліч у Вікісховищі

Андрій Ілліч Фурсов (нар. 16 травня 1951) — радянський таросійський вчений-історик, соціолог, філософ, публіцист, один з апологетів маргінальної концепції історичного (чи цивілізаційного (?)) протистояння «євразійства» та «англо-саксонського» світу.[2][3] Кандидат історичних наук (1986).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м. Щолково, під Москвою, в сім'ї військовослужбовця Іллі Дмитровича Фурсова.

У 1973 р. закінчив історичний факультет Інституту країн Азії та Африки при Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова. У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Критичний аналіз немарксистській історіографії 1970-80-х років з проблем селянства в Азії».

У 1997—2006 рр.. керував роботою організованого ним Інституту російської історії Російського державного гуманітарного університету, очолював «Російський історичний журнал», вів семінар-клуб «Універсум». У 2002—2006 рр.. був співдиректором Центру глобалістики та компаративістики Інституту філології та історії РДГУ.

А. І. Фурсов — директор Центру російських досліджень Інституту фундаментальних і прикладних досліджень Московського гуманітарного університету (з травня 2007 р.), завідувач відділом Азії і Африки ІНІСН РАН (з 1990 р.), головний редактор журналу «Сходознавство і африканістики (зарубіжна література)», керівник Центру методології та інформації Інституту динамічного консерватизму (з 2009 р.).

Член Російського інтелектуального клубу, експертної ради «Політичного журналу».

За результатами Інтернет-голосування наукового співтовариства в 2000—2004 і 2005 рр.. увійшов до списків «100 провідних соціально-гуманітарних мислителів Росії» (відповідно 2005 і 2006 рр..).

У 2009 р. обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії наук (International Academy of Science), Австрія.

У 2010 р. обраний членом Союзу письменників Росії.

З 2012 року - директор науково-дослідного Інституту системно-стратегічного аналізу (ІСАН, Москва).

З 2015 року - віце-президент Російського інтелектуального клубу Московського гуманітарного університету[4]

Санкції[ред. | ред. код]

15 січня 2023 року, через вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України, передбачається блокування активів на території країни, припинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, припинення культурних обмінів і співпраці, позбавлення українських держнагород.[5][6]

Публікації (рос.)[ред. | ред. код]

Програмна работа
  • Азиатско-Тихоокеанский регион (понятие, миф, реальность) и мировая система// Афро-азиатский мир: региональные исторические системы и капитализм. — Москва: ИНИОН РАН, 1999 — С. 89-144.
  • Ал-Хинд. Индоокеанская исламская мир-экономика: структуры повседневности, социальные институты, основные этапы развития // Афро-азиатский мир: региональные исторические системы и капитализм. — Москва: ИНИОН РАН, 1999. — С. 35-72.
  • Биг Чарли, или о Марксе и марксизме (к 180-летию со дня рождения Карла Маркса) // Русский исторический журнал (далее — РИЖ). — Москва, 1998. — Т. I, № 2. — С. 335—429.
  • Великая тайна Запада: роль формационных и цивилизационных факторов в создании европейского исторического субъекта // Европа: новые судьбы старого континента. — Москва: ИНИОН РАН, 1992. — Т. I. — С. 13-70.
  • Восток, Запад, капитализм: проблемы философии, истории и социальной теории // Капитализм на Востоке во второй половине XX в. — Москва: Вост. лит. РАН, 1995. — С. 16-133, 530—540, 597—599.
  • Государство, оно же корпорация // Эксперт (Украина). — Киев, 2006. — № 7. — С. 52-57.
  • Европейская система государств, англосаксы и Россия // Дехийо Л. Хрупкий баланс: четыре столетия борьбы за господство в Европе. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2005. — С. 27-48.
  • Ещё один «очарованный странник» (О Владимире Васильевиче Крылове на фоне позднекоммунистического общества и в интерьере социо-профессиональной организации советской науки) // РИЖ. — Москва, 1999. — Т. II, № 4. — С. 349—490.
  • Залив (иракско-американский конфликт 1990—1991 гг.) // Арабо-мусульманский мир на пороге XXI в. — Москва: ИНИОН РАН, 1999. — С. 155—195.
  • Идео-логия и идеология // Кустарёв А. С. Нервные люди. Очерки об интеллигенции. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2006 — С. 7-47.
  • Излом коммунизма // РИЖ. — Москва, 1999. — Т. II, № 2. — С. 274—402.
  • Интеллигенция и интеллектуалы // Кустарёв А. С. Нервные люди. Очерки об интеллигенции. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2006 — С. 48-86.
  • Колокола Истории. — М.: ИНИОН РАН, 1996. — 462 с. (Перепечатано в: Политическая наука. — Москва: ИНИОН РАН, 1997, № 2. — С. 82-193; № 3. — С. 64-190.)
  • Конспирология, капитализм и история русской власти // Брюханов В. А. Трагедия России. Цареубийство 1 марта 1881 г. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2007. — С. 7-69.
  • Кратократия (Социальная природа обществ советского типа. Взлёт и падение перестройки) // Социум. — Москва, 1991—1994.
  • Крестьянство в общественных системах: опыт разработки теории крестьянства как социального типа — персонификатора взаимодействия универсальной и системной социальности // Крестьянство и индустриальная цивилизация. — Москва: Наука, 1993. — С. 56-112.
  • Манифест Коммунистической партии, или 150 лет спустя // РИЖ. — Москва, 1998. — Т. I, № 1. — С. 267—300.
  • Мир, который мы покидаем, мир, в который мы вступаем, и мир между ними (Капитал(изм) и Модерн — схватка скелетов над пропастью?) // De futuro, или История будущего. — Москва: Политический класс; АИРО-XXI, 2008. — С. 255—304.
  • Мировые геополитические шахматы: чемпионы и претенденты // Дехийо Л. Хрупкий баланс: четыре столетия борьбы за господство в Европе. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2005. — С. 244—313.
  • Мифы перестройки и мифы о перестройке// Социологические исследования. — Москва, 2006. — № 1. — С. 31-36.
  • На закате Современности: терроризм или всемирная война? // РИЖ. — Москва, 1999. — Т. II, № 3. — С. 193—231.
  • О великом вопрекисте: жизнебытийный эксперимент и творчество А. А. Зиновьева в контексте социальной теории и русской истории // Феномен Зиновьева. — М.: Современные тетради, 2002. — С. 40-64.
  • Операция «Ориентализм». — Москва: Гуманитарий, 2004. — 55 с.
  • Операция «Прогресс» // Космополис. — Москва, 2003/2004. — № 4 (6). — С. 23-43.
  • Проблемы социальной истории крестьянства Азии. — Москва: ИНИОН АН СССР, 1986—1988. — 2 т. — С. 161, 267.
  • Революция как имманентная форма развития европейского исторического субъекта (размышления о формационных и цивилизационных истоках французской революции) // 200 лет французской революции / Французский ежегодник. 1987. — Москва: Наука, 1989. — С. 278—330.
  • Российская Федерация в начале XXI века // Москва, 2008. — № 1. — С. 192—204.
  • Русская власть, история Евразии и мировая система: mobilis in mobile (социальная философия русской власти) // Феномен русской власти: преемственность и изменения. — Москва: Научный эксперт, 2008. — Выпуск № 3 (12). — С. 10-57.
  • Русская власть, Россия и Евразия: Великая Монгольская держава, самодержавие и коммунизм в больших циклах истории (très-très grand espace dans une très-très longue durée) // РИЖ. — Москва, 2001. — Т. IV, № 1-4. — С. 15-114.
  • Русская Система (в соавторстве) // Рубежи. — Москва, 1995—1996.
  • Смена модели развития России в мировой системе в конце ХХ века и её результаты // Электронный информационный портал «Русский интеллектуальный клуб».
  • Срединность Срединной Азии: долгосрочный взгляд на место Центральной Азии в макрорегиональной системе Старого Света // РИЖ. — Москва, 1998. — Т. I, № 4. — С. 165—185.
  • Теоретико-методологические проблемы развития системы исторического коммунизма // Электронный информационный портал «Русский интеллектуальный клуб».
  • Третий Рим против Третьего Рейха: третья схватка (советско-германский покер в американском преферансе). — Политический класс. — Москва, 2006. — № 6. — C. 83-91; № 7. — C.
  • Чехословакия-68 и вокруг: размышления историка 40 лет спустя // Политический класс. — Москва, 2008. — № 8 — С. 31-47; № 9 — С. 94-111.
  • Central Eurasia: Historical Centrality, Geostrategic Condition and Power Model Legacy // Towards Social Stability and Democratic Governance in Central Eurasia / Ed. by I. Morozova. — Amsterdam: IOS Press, 2005. — P. 23-39.
  • Communism, Capitalism and the Bells of History // Review. — Binghamton (N.Y.), 1994. — Vol. XIX, № 2. — P. 103—130.
  • Eurasia Viewed from an Historical Height // World Affairs. The Journal of International Issues. — New Delhi, 2004. — Vol. VIII, № 1. — P. 150—168.
  • Kapitalismus, Kommunismus und die Glocken der Geschichte // Comparativ. Leipziger Beiträge zur Universalgeschichte und vergleichenden Gesellschaftsforschung. — Leipzig, 1994. — 4. Jahrgang, Heft 5. — S. 57-69.
  • Saeculum vicesimum: In memoriam (Памяти XX века) // РИЖ. — Москва, 2000. — Т. III, № 1-4. — С. 17-154.
  • Social Times, Social Spaces, and Their Dilemmas: Ideology «in One Country» // Review. — Binghamton (N.Y.), 1997. — Vol. XX, № 3/4. — P. 345—420.
  • Опричнина в русской истории Институт динамического консерватизма, 2010

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://izborsk-club.ru/11043
  2. Фурсов А. 2018 — год больших перемен.(рос.)
  3. Увлекательная история возвращения Украиньі(рос.)
  4. Стенограмма 29-го заседания Русского интеллектуального клуба 9 июня 2015 г. с приложением других материалов (PDF).
  5. ФУРСОВ Андрій Ілліч - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 7 квітня 2023.
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".