Філонюк Павло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Павло Філонюк
Особисті дані
Повне ім'я Павло Олександрович Філонюк
Народження 12 лютого 1963(1963-02-12) (61 рік)
  СРСР
Зріст 187 см
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1981 СРСР СКА (Львів) 36 (3)
1982 СРСР СКА «Карпати» (Львів) 7 (0)
1983-1984 СРСР «Торпедо» (Луцьк) 68 (6)
1984-1985 СРСР «Шахтар» Д 0 (0)
1985–1991 СРСР «Торпедо»/«Волинь» 247 (53)
1992-1993 Україна «Волинь» 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Павло́ Олекса́ндрович Філоню́к (нар. 12 лютого 1963) — радянський та український футболіст, що грав на позиції нападника.

Відомий насамперед виступами за футбольний клуб «Волинь», де є одним із найкращих гравців та бомбардирів клубу (60 м'ячів у чемпіонатах СРСР та України — 6 місце серед усіх бомбардирів клубу, та 323 матчі у чемпіонатах СРСР та України і кубках СРСР та України — 7 місце серед гвардійців клубу)[1], виступав також за львівські клуби СКА та СКА «Карпати» і у дублюючому складі донецького «Шахтаря».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Павло Філонюк кар'єру гравця розпочав у в армійському футбольному клубі СКА зі Львова, а після об'єднання армійців із «Карпатами» продовжив виступи за об'єднаний львівський клуб СКА «Карпати». У 1983 році молодий нападник розпочав виступи в сусідньому Луцьку за місцеву команду майстрів, що на той час мала назву «Торпедо», і виступала у другій лізі чемпіонату СРСР.[2] Футболіст швидко завоював місце в основному складі луцької команди. За перші два сезони в луцькому клубі Павло Філонюк зіграв 68 матчів, у яких відзначився 6 забитими м'ячами. У кінці 1984 року Павло Філонюк отримав запрошення від вищолігового донецького «Шахтаря», але нападник за рік перебування в Донецьку грав лише за дублюючий склад «гірників», і в середині 1985 року повернувся до Луцька. Футболіст швидко повернув собі місце в основі лучан, у вже за неповний сезон 1985 року зіграв за «Торпедо» 32 матчі, у яких відзначився 5 забитими м'ячами. Кінець 80-х років ХХ століття був одним із найуспішніших в історії луцького клубу, та увінчався виграшем лучанами у 1989 році перемогою у зональному турнірі команд другої ліги, за що команда здобула звання чемпіона УРСР. У цьому турнірі Філонюк зіграв 41 матч і відзначився 11 забитими м'ячами, поступившись у списку бомбардирів команди лише Володимиру Дикому.[3][4] Футболіст продовжував виступи уже за «Волинь» і в перших чемпіонатах незалежної України у вищій лізі до 1993 року, а потім продовжував виступи в аматорських клубах «Електрик» (Луцьк), ковельський «Сільмаш» і «Колос» (Ківерці) до завершення футбольної кар'єри.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]