Філіппов Костянтин Іванович

Філіппов Костянтин Іванович
Народився	31 жовтня 1900(1900-10-31) Москва, Російська імперія
Помер	травень 1983 (82 роки) Москва, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Московський державний університет шляхів сполучення
Партія	КПРС
Нагороди

Костянтин Іванович Філіппов (1900(1900), місто Москва, тепер Російська Федерація — травень 1983, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, залізничник, заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР, начальник Середньоазіатського округу залізниць. Депутат Верховної ради Казахської РСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія

З 1916 по 1917 рік навчався в технічному училищі в Москві. Був заарештований на один тиждень за участь у маніфестації. У 1917 році навчався в Імператорському Комісарівському технічному училищі.

У 1917—1919 роках — учень слюсаря автоматної бригади, слюсар, помічник машиніста паровоза депо станції Москва.

З 1919 по 1920 рік служив у Червоній армії.

У 1920—1925 роках — машиніст паровоза депо станції Москва-1.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1925—1928 роках — паровозний майстер, заступник начальника дільниці станції Любліно.

У 1928—1931 роках — студент Московського інституту шляхів сполучення.

У 1931—1932 роках — головний інженер Ярославського паровозоремонтного заводу.

У 1932—1933 роках — головний інженер експериментального заводу в Любліно.

У 1933—1935 роках — начальник депо станції Москва-1.

У 1935—1937 роках — начальник відділу Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

У 1937—1938 роках — начальник Туркестано-Сибірської залізниці. У 1938 році був уповноваженим Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР із організації перекидування військ у район військового конфлікту на річці Халхін-гол.

У 1938—1942 роках — заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР.

У 1942 році — начальник Рязано-Уральської залізниці.

У 1942—1944 роках — начальник Оренбурзької залізниці. У 1943 році був уповноваженим Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР із відновлення Сталінградського залізничного вузла.

У 1944—1945 роках — начальник Свердловської залізниці.

У 1945—1946 роках — начальник Туркестано-Сибірської залізниці.

У 1946—1951 роках — начальник Середньоазіатського округу залізниць.

У 1951—1953 роках — начальник Західної залізниці в місті Смоленську.

У 1953—1959 роках — начальник Калінінської залізниці в місті Смоленську.

З 1959 року — на пенсії; директор Смоленського заводу засобів автоматики.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер у травні 1983 року в Москві.

Звання

• генерал-директор тяги 2-го рангу (1943)

Нагороди

• три ордени Леніна
• орден Вітчизняної війни І ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени Червоної Зірки
• медалі
• знак «Почесному залізничнику» СРСР

Джерела

• Ашимбаев Д. Кто есть Кто в Казахстане. Алматы, 2010 (рос.)