Філіп Сідні
| Філіп Сідні | |
|---|---|
| англ. Philip Sidney | |
 | |
| Народився |
30 листопада 1554[4][1] Кент, Англія |
| Помер |
17 жовтня 1586[1][2][…] (31 рік) Арнем, Голландська республіка[5] ·гангрена |
| Поховання | собор Святого Павла |
| Країна |
 Королівство Англія.svg){kind=small} Велика Британія[6] |
| Місце проживання | Essex Housed |
| Діяльність | поет, дипломат, прозаїк-романіст, військовослужбовець, політик, письменник |
| Alma mater | Крайст Черч і школа Шрусберіd |
| Знання мов | англійська[1][7] |
| Посада | член Палати громад у Парламенті Англіїd, посол, Member of the 1572-83 Parliamentd[8] і Member of the 1584-85 Parliamentd[8] |
| Батько | Henry Sidneyd[9] |
| Мати | Mary Dudley, Lady Sidneyd[9] |
| Брати, сестри | Robert Sidney, 1st Earl of Leicesterd[9] і Mary Sidneyd[9] |
| У шлюбі з | Frances Walsinghamd[9] |
| Діти | Elizabeth Sydneyd[10][9] |
Філіп Сідні (англ. Philip Sidney; 30 листопада 1554 — 17 жовтня 1586) — англійський поет і громадський діяч єлизаветинської епохи.
Із життєпису[ред. | ред. код]
Аристократ за народженням, випускник Оксфорда, Сідні полюбляв науки, мови і літературу і став покровителем поетів, перш ніж прославився в цій якості сам.
Готуючись до дипломатичної кар'єри, він три роки провів на континенті у Франції, де зблизився з літераторами-протестантами Маро, Дюплессі-Морне та ін. Переживши в Парижі Варфоломіївську ніч, Сідні горів бажанням битися за справу протестантизму. У 1577 був призначений послом при імператорському дворі у Празі, де провів один рік, після чого через свої релігійні ідеї потрапив в опалу. Королева не розділяла його релігійні ідеї; тоді він віддалився у свої маєтки, де несподівано розкрився його поетичний талант. Цьому сприяли літературні дозвілля в гуртку його сестри Мері, майбутньої графині Пемброк, покровительки мистецтв. У сільській тиші Сідні створив цикл ліричних сонетів і повернувся до двору в блиску нової літературної слави, після того, як Єлизавета милостиво прийняла присвячену їй пастораль «Травнева королева» і в 1583 р зробила його лицарем. У столиці навколо нього згуртувався гурток поетів, названий Ареопагом, що включав Ґабріеля Гарві, Едмунда Спенсера, Фулька Гревіля і Едварда Дайера. Відтепер Сідні став в очах сучасників англійським втіленням досконалого придворного, поєднуючи аристократизм, освіченість, доблесть і поетичний дар.
У 1581 і в 1584—1585 рр. ставав членом Кентського парламенту. У 1583 р вирушив на війну в Нідерланди. Досяг там військових успіхів. В середині 1585 року призначений губернатором завойованих територій і керівником королівської кінноти. Протягом року під його керівництвом англійські війська не добилися результату, в програній битві при Зютфені Сідні був важко поранений. Під час транспортування в Арнем отримав зараження крові, від якого помер. Тіло його перевезли до Англії і з королівськими почестями поховали в соборі Св. Павла 16 лютого 1587. Трагічна загибель протестантського героя зробила його англійською національною легендою, і протягом багатьох років сер Філіп залишався найпопулярнішим поетом в Англії. Він же став першим з поетів єлизаветинської епохи, чиї вірші переклали іншими європейськими мовами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Ringler W. A. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11861391X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б The History of Parliament
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання[ред. | ред. код]
- Сідні Філіп // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 521. — ISBN 966-692-744-6.
- Сідні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
