Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023
Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023 Манчестер Сіті — Інтер (Мілан) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
«Олімпійський стадіон Ататюрка» у Стамбулі — місце проведення фіналу. | |||||||
Турнір | Ліга чемпіонів УЄФА 2022—2023 | ||||||
| |||||||
Дата | 10 червня 2023 | ||||||
Стадіон | «Олімпійський стадіон Ататюрка», Стамбул | ||||||
Гравець матчу | Родрі[1] | ||||||
Арбітр | Шимон Марциняк (Польща)[2] | ||||||
Глядачі | 71,412 | ||||||
Погода |
Ясна ніч 21 °C (70 °F) 54% вологість[3] | ||||||
← 2022 2024 → |
Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023 року — фінальний матч розіграшу Ліги чемпіонів УЄФА 2022—23, 68-го сезону в історії Кубка європейських чемпіонів і 31-го сезону в історії Ліги чемпіонів УЄФА. Матч відбувся 10 червня 2023 року на «Олімпійському стадіоні Ататюрка» у Стамбулі (Туреччина).[4]
Спочатку було заплановано проведення фіналу на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, Англія. Однак через відстрочку та перенесення фіналу 2020 року до Лісабону через пандемію COVID-19, господарі, які мали приймати фінали наступних сезонів, приймали фінали наступного сезону кожен, а фінал сезону 2022-23 мав пройти на «Альянц Арені» у Мюнхені.[5] Коли фінал сезону 2020-21, який мав відбутися на Олімпійському стадіоні Ататюрка, було також перенесено через пандемію COVID-19 у Туреччині, було вирішено провести у Стамбулі фінал 2023 натомість. А Мюнхен отримав право приймати фінал у 2025.[6]
Переможець також зіграє з переможцем Ліги Європи УЄФА 2022—23 за Суперкубок УЄФА 2023.
Команди[ред. | ред. код]
У таблиці, фінали до 1992 року з епохи Кубка європейських чемпіонів, а з 1993 року — епохи Ліги чемпіонів УЄФА.
Команда | Попередні виступи (жирним шрифтом виділені перемоги) |
---|---|
Інтер | 5 (1964, 1965, 1967, 1972, 2010) |
Манчестер Сіті | 1 (2021) |
Місце проведення[ред. | ред. код]
«Олімпійський стадіон Ататюрка» вдруге приймав фінал Ліги чемпіонів УЄФА: перший був у 2005 році. Стадіон є домашньою ареною для збірної Туреччини. На момент проведення фіналу стадіон Ататюрка є найбільшим стадіоном країни.
Посол матчу[ред. | ред. код]
Посол матчу в цьому сезоні ‒ колишній гравець збірної Туреччини Хаміт Алтинтоп, який був послом для фіналів у 2020 та 2021, перш ніж обидва були перенесені до Лісабону та Порту відповідно.
Передмова[ред. | ред. код]
Це буде перша гра між клубами на рівні УЄФА. Жузеп Гвардіола вдруге вивів свою команду до фіналу, вперше вони зіграли у 2021 році коли поступились з рахунком 0–1 «Челсі». «Манчестер Сіті» може стати автором золотого хет-трику, раніше вигравши Прем’єр-лігу та Кубок Англії.
Для «Інтера» цей фінал стане шостим у 1964, 1965 та 2010 «чорно-сині» здобували перемоги, а в двох матчах (1967, 1972) зазнали поразки. «Інтер» сподівається на золотий дубль оскільки раніше здобув Кубок Італії обігравши «Фіорентіну».[7]
«Манчестер Сіті» виграв шість матчів в італійських клубів, тоді як «Інтер» виграв шістнадцять матчів у англійських клубів.[8]
Шлях до фіналу[ред. | ред. код]
Примітка: У всіх результатах, поданих нижче, голи фіналістів подаються першими, натомість де відбувався матч вказано в дужках (д: вдома; г: в гостях; н: на нейтральному полі).
Інтер | Раунд | Манчестер Сіті | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Суперник | Результат | Груповий етап | Суперник | Результат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Баварія | 2:0 (д) | Матч 1 | Севілья | 4:0 (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікторія Пльзень | 2:0 (г) | Матч 2 | Боруссія (Дортмунд) | 2:1 (д) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Барселона | 1:0 (д) | Матч 3 | Копенгаген | 5:0 (д) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Барселона | 3:3 (г) | Матч 4 | Копенгаген | 0:0 (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікторія Пльзень | 4:0 (д) | Матч 5 | Боруссія (Дортмунд) | 0:0 (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Баварія | 0:2 (г) | Матч 6 | Севілья | 3:1 (д) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Група C: 2-е місце
Джерело: УЄФА |
Підсумкова таблиця | Група G: 1-е місце
Джерело: УЄФА | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суперник | Рез. | 1–й матч | 2–й матч | Плей-оф | Суперник | Рез. | 1–й матч | 2–й матч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Порту | 1:0 | 1:0 (д) | 0:0 (г) | 1/8 фіналу | РБ Лейпциг | 8:1 | 1:1 (г) | 7:0 (д) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бенфіка | 5:3 | 2:0 (г) | 3:3 (д) | 1/4 фіналу | Баварія | 4:1 | 3:0 (д) | 1:1 (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мілан | 3:0 | 2:0 (г) | 1:0 (д) | 1/2 фіналу | Реал Мадрид | 5:1 | 1:1 (г) | 4:0 (д) |
Матч[ред. | ред. код]
Гравець матчу: Родрі (Манчестер Сіті)[1] Помічники арбітра:[2]
|
Регламент
|
Статистика[ред. | ред. код]
|
|
|
Див. також[ред. | ред. код]
Позначки[ред. | ред. код]
- ↑ Кожна команда має по три можливості провести заміни, а також четверта можливість у додатковому часі, за виключенням замін проведених у перерві, перед початком додаткового часу та перерви у додатковому часі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Official Champions League final PlayStation Player of the Match: Rodri. UEFA. 10 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ а б в г д е ж Referee teams appointed for 2023 UEFA club competition finals. UEFA. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Tactical Line-ups – Final – Saturday 10 June 2023 (PDF). UEFA. 10 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ International match calendar and access list for 2022/23 [Календар міжнародних матчів та список квот for 2022/23]. UEFA Circular Letter. № 51/2021. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 19 липня 2021. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ UEFA competitions to resume in August [Змагання УЄФА продовжаться у серпні]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 17 червня 2020. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Venues appointed for club competition finals [Призначені місця проведення фіналів клубних змагань]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 16 липня 2021. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Onyeagwara, Nnamdi (24 травня 2023). Inter win second consecutive Coppa Italia after beating Fiorentina 2–1 in final. The Athletic. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ UEFA Press Kits. www.uefa.com. Архів оригіналу за 19 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Full Time Report Final – Manchester City v Inter Milan (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 10 черня 2023. Процитовано 10 черня 2023.
- ↑ а б в Team statistics (PDF). UEFA. 10 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт турніру (англ.)
|
|
|
|