Фірлюк рудий
| Фірлюк рудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra rufa Lynes, 1920 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк рудий[2] (Mirafra rufa) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в африканському регіоні Сахель.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14 см, з яких від 5,3 до 6,3 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 15—16 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Забарвлення рудого фірлюка існує в двох морфах, які різняться головним чином у смугастості верхньої частини тіла. Представники першої морфи руді, поцятковані вузькими чорними смужками, надхвістя у них рудувате. У представників другої морфи чорні смужки є також на стегнах і на верхніх покривних перах хвоста. У представників обох морф обличчя коричневе, над очима охристі «брови». горло охристе, груди рудуваті, поцятковані коричневими смужками. дзьоб зверху темно-роговий, знизу світліший.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- M. r. nigriticola Bates, GL, 1932 — Малі, Нігер;
- M. r. rufa Lynes, 1920 — Чад, Судан;
- M. r. lynesi Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1933 — центральний Судан.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Руді фірлюки мешкають у Малі, Нігері, Чаді та Судані. Вони живуть у сухих саванах, віддають перевагу районам з голими кам'яними скелями, подекуди порослими чагарниками Combretum.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra rufa. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |