Фітоценологічні принципи Жаккара
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Фітоценологічні принципи Жаккара — встановлені женевським ботаніком Полем Жаккаром такі екологічні закономірності:
- видове багатство території прямо пропорційне різноманітності її екологічних умов;
- екологічна різноманітність (залежна від умов біотопу — температури, клімату, ґрунту, рельєфу і т. д.) зростає одночасно з розширенням площі і зменшується в міру збільшення однорідності останньої, за винятком екстремальних показників температури, аридності або концентрації солей.
Сформульовані Жаккаром у 1901 році[1] (за іншими джерелами — у 1928 році[2]).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
- Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Англо-русский биологический словарь (online версия) [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Англо-русский научный словарь (online версия) [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jaccard P. Distribution de la flore alpine dans le Bassin des Dranses et dans quelques regions voisines // Bull. Soc. Vaudoise sci. Natur. — 1901. — V. 37, Bd. 140. — S. 241–272
- ↑ Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2012.