Фішман Давид Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фішман.
Фішман Давид Абрамович
Народився 21 лютого 1917(1917-02-21)
Тетіїв
Помер 3 січня 1991(1991-01-03) (73 роки)
Саров, Нижньогородська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність фізик, фізик-ядерник
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Галузь ядерна фізика[1] і ядерна зброя[1]
Заклад Російський федеральний ядерний центр у Сарові
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Давід Абрамович Фішман (21 лютого 1917 — 3 січня 1991) — радянський фізик-ядерник, доктор технічних наук, професор. Герой Соціалістичної Праці (1962), лауреат Державної премії СРСР, Ленінської та двох Сталінських премій, заслужений діяч науки й техніки РРФСР (1986)

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Тетіїв у сім'ї залізничного службовця.

Працював слюсарем-інструментальником у збройно-механічних майстернях ДПУ у Києві. 1934 року вступив на 3-й курс Харківського індустріального робітфаку. Після закінчення робітфаку вступив до Київського індустріального інституту. У 1938 році перейшов до Ленінградського політехнічного інституту. У січні 1941 року на відмінно закінчив інститут за спеціальністю «інженер-механік». Після випуску направлений на Кіровський завод до Ленінграда як інженер-конструктор.

На початку німецько-радянської війни дизельне виробництво Кіровського заводу евакуювали до Свердловська. Там Фішмана призначили на посаду керівника конструкторської групи на заводі № 76. У 1945 році став заступником начальника групи на заводі № 100 у Челябінську.

Після закінчення війни повернувся до Ленінграда. Із серпня 1948 року — в КБ-11 при Лабораторії № 2 АН СРСР в Арзамасі-16. Послідовно обіймав посади старшого інженера-конструктора, керівника групи, начальника відділу, заступника начальника сектора, начальника сектора, першого заступника головного конструктора ВНДІЕФ. Брав участь у випробуваннях першої радянської атомної бомби у 1949 році .

У 1955 році зі складу КБ-11 виділилося нове КБ — НДІ-1011 у місті Челябінськ-40 (нині Снєжинськ), де Давид Абрамович спочатку очолював конструкторський відділ, а з 1959 року був першим заступником головного конструктора. Один із керівників розробки радянської нейтронної бомби.

1958 року захистив кандидатську дисертацію, 1963 року — докторську. Професор із 1978 року .

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1962 року за великі заслуги у розвитку радянської науки Фішману Давиду Абрамовичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Довгий час був головою Міжвідомчої комісії з надійності Міністерства середнього машинобудування та Міністерства оборони СРСР, входив до науково-технічної ради Міністерства середнього машинобудування СРСР.

Помер 3 січня 1991 року. Похований у Сарові[2].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ Могила Д. А. Фишмана // Сайт «Нижегородский некрополь»
  3. ↑ Почётные саровчане / История города Саров // Город Саров.ру [недоступне посилання з Июнь 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Фішман Давид Абрамович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Вони кували ядерний щит країни — Сайт РФЯЦ-ВНДІЕФ(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фішман_Давид_Абрамович&oldid=41477074