Хайраниділь Кадин-ефенді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хайраниділь Кадин-ефенді
осман. خیران دل قادین افندى‎
Народилася 2 листопада 1846(1846-11-02)
Карс, Ерзурум, Османська імперія
Померла 26 листопада 1898(1898-11-26) (52 роки)
Ортакьой, Бешикташ, Стамбул, Османська імперія
Поховання Мавзолей Махмуда II
Країна  Османська імперія
Діяльність аристократка
Знання мов османська
Титул принцеса
Посада валіде-султан
Конфесія іслам
Рід Османи
У шлюбі з Абдул-Азіз
Діти Абдул-Меджид II і Назіме-султан

Хайраниділь Кадин-ефенді (тур. Hayranıdil Kadın Efendi; 2 листопада 1846, Карс — 26 листопада 1898 / 9 вересня 1898, Стамбул) — друга дружина (кадин-ефенді) османського султана Абдул-Азіза, мати двох його дітей. Після повалення та смерті чоловіка проживала у палаці Феріє, де й померла у віці близько п'ятдесяти років. Єдиний син Хайраниділь став останнім халіфом в історії Османської імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Хайраниділь народилася 2 листопада 1846 року і була черкеського походження[1][2]. Турецький історик Недждет Сакаоглу у своїй книзі Bu mülkün kadın sultanları також пише, що Хайраниділь припадала тіткою четвертій дружині Абдул-Азіза Несрін Кадин-ефенді[1]. Харун Ачба у своїй книзі «Дружини султанів: 1839—1924» вказує місцем народження Хайраниділь місто Карс[3].

Достовірно невідомо, коли Хайраниділь потрапила до султанського гарему, проте, згідно з Ентоні Алдерсоном, вона стала дружиною султана Абдул-Азіза 21 вересня 1866 року[2]. За Сакаоглу і Чагатаю Улучаю, Хайраниділь була другою дружиною султана[1][4]. 26 лютого 1866 року, ще до того, як стати дружиною султана, вона народила свою старшу дитину — дочку Назіме-султан[1][4]; ще через два роки, 27 червня [2] або 29 [5] /30 травня 1868 року[6], з'явився на світ єдиний син Хайраниділь Абдулмеджід-ефенді[2]. Лейла Саз[en], придворна поетеса і композитор, писала, що Хайраниділь була «надзвичайно красива і добра»[4].

У ніч з 29 на 30 травня 1876 султан Абдул-Азіз був зміщений з трону власним племінником Мурадом V і наступного дня перевезений разом з сім'єю в палац Феріє[7]. При цьому Хайраниділь, як й інших членів сім'ї Абдул-Азіза, обшукали та забрали всі цінності за наказом нового султана та його матері валіде Шевкефзи-султан[8]. 4 червня чоловік Хайраниділь був знайдений мертвим за загадкових обставин: офіційно було оголошено, що повалений султан вчинив самогубство[9], перерізавши вени на зап'ястях[10], проте подальше розслідування в 1881 року показало, що чоловік Хайраниділь був убитий[11].

Правління Мурада V виявилося недовгим: 31 серпня 1876 року на трон у результаті чергового перевороту зійшов Абдул-Хамід II, який дозволив сім'ї Абдул-Азіза залишити своє ув'язнення. Однак і тоді Хайраниділь залишилася в палаці Феріє, де й померла 26 листопада 1895 року[1][4] або 9 вересня 1898 року[1]. Тіло другої дружини Абдул-Азіза було поховано в мавзолеї Махмуда II[4] поряд із чоловіком[1].

Дочка Хайраниділь Назімі 20 квітня 1889 року вийшла заміж за Алі Халіда-пашу[2], сина османського військового та державного діяча Ібрагім Дервіша-паші; шлюб залишався бездітним[1]. Син Хайраниділь Абдул-Меджид II 19 листопада 1922 став останнім халіфом Османської імперії і єдиним без титулу султана[12].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]