Халус Руслан Петрович
| Халус Руслан Петрович | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
5 липня 1977 Козинці, Липовецький район | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (37 років) Горбатенко, Старобешівський район | |
| Поховання | Чечельницький район | |
| Alma Mater | Національний університет оборони України | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1994-2003; 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Спеціальна поліція | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Русла́н Петро́вич Ха́лус (1977—2014) — капітан батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» МВС України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1977 року в селі Козинці (Липовецький район, Вінницька область). Батько, Петро Федорович, працював у міліції, на пенсію вийшов у званні підполковника, мама, Світлана Іванівна — вчителька початкових класів, виховували сина Руслана та дочку Людмилу (1984 р.н.).
1994 року закінчив Чечельницьку ЗОШ № 2. Після закінчення Київського автомобільного інституту сухопутних військ служив у військовій частині в місті Котовськ. Після семи років служби по розформуванні частини звільнився в запас у званні капітана. В 2006—2008 роках працював у Чечельницькій РДА. В 2008—2011 роках жив і працював у Італії. По поверненні працював на різних роботах.
В часі війни — доброволець, старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Чергували на блокпостах, здійснювали розвідувальні дії.
29-го серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» при обстрілі обстрілу російськими десантниками біля села Горбатенко разом з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським.
19 вересня 2014-го тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан») поруч з селом Горбатенко, перевезене у Запоріжжя.
Упізнаний товаришами та родичами, похований в Чечельнику 4 жовтня 2014-го з військовими почестями.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- 19 лютого 2015 року на вшанування його пам'яти відкрито пам'ятну дошку у Чечельнику
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 36
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Іловайський Хрест (посмертно)
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Халус Руслан Петрович
- У Чечельнику відкрито меморіальну дошку на честь героя-земляка
- Український Меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (МВС)
- Народились 5 липня
- Народились 1977
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Чечельницькому районі
- Військовики добровольчих підрозділів МВС України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Козинців (Липовецький район)
- Випускники Національного університету оборони України
- Полк «Миротворець»
- Померли в Старобешівському районі