Хамітов Динар Захарійович
| Хамітов Динар Захарійович | |
|---|---|
| тат. Динар Зәкәрия улы Хәмитов | |
| Народився |
8 жовтня 1980 Piträçd, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Помер |
23 березня 2022 (41 рік) Україна |
| Поховання | Piträçd |
| Громадянство |
 СРСР Росія |
| Національність | татарин |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Казанське вище військове командне училищеd |
| Учасник | Інтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Військове звання |
 Підполковник |
| Нагороди |
    |
Динар Захарійович Хамітов (рос. Динар Захарьевич Хамитов, тат. Динар Зәкәрия улы Хәмитов; 8 жовтня 1980[1], Пестреці, Пестречинський район, РРФСР — 23 березня 2022, Харківська область, Україна) — російський офіцер, підполковник ЗС РФ. Кавалер ордена Мужності.
Біографія[ред. | ред. код]
Син працівника Леніно-Кокушкінського ПТУ Захарія Хамітова і його дружини Насіли. Займався національною боротьбою і легкою атлетикою. З дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення школи вступив в Казанське вище артилерійське командне училище. Після закінчення училища в 2002 році направлений командиром взводу в Печенгу. З 2016 року — командир реактивного артилерійського дивізіону 200-ї окремої мотострілецької бригади. Тричі був у відрядженні в Сирії, кожне відрядження тривало 6 місяців.[1] Учасник вторгнення в Україну. Загинув у бою. 9 квітня 2022 року був похований в рідному селищі.
Сім'я[ред. | ред. код]
В 2008 році одружився. Дружина — Лідія, в пари народились 3 дітей: Камілла, Аміна і Абдулла.
Нагороди[ред. | ред. код]
Отримав численні нагороди, серед яких:
- Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня (10 років)
- Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня (2021)
- Почесний знак «За доблесну службу в Заполяр'ї» (2021)
- Орден Мужності (2022, посмертно)
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
В пестречинській школі №1, в якій навчався Хамітов, встановлена меморіальна дошка.[1]
Посилання[ред. | ред. код]
- Ильшат Гайсаров. Пестречинец Динар Хаметов надел погоны на свои плечи в 16 лет. «Алга», 17.11.2021
- Питрәч районында Украинада һәлак булган Динар Хаметовны соңгы юлга озаттылар. Интертат, 9.04.2022
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://twitter.com/666_mancer/status/1512701701580537859. Twitter (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
- Народились 8 жовтня
- Народились 1980
- Уродженці Татарстану
- Померли 23 березня
- Померли 2022
- Померли в Україні
- Підполковники (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Мужності
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 2 ступеня
- Татари Росії
- Військовики мотострілецьких військ Росії
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Російські військовики, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Поховані в Татарстані
- Померли в Харківській області
- Учасники боїв за Харків
- Військовики 200-ї окремої мотострілецької бригади