Хасдай Крескас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хасдай Крескас
кат. Hasdai Cresques
Єврейська філософія
Народження 1340 (?)
Барселона
Смерть 1410 (1411?)
Сарагоса
Громадянство (підданство)  Арагонське королівство
Національність євреї
Знання мов
  • каталанська[1], арагонська мова і іврит[1][2]
  • Ім'я при народженні Хасдай бен Юда Крескас
    івр. חסדאי קרשקש‎, ісп. Hasdai Crescas, кат. Hasdai Cresques
    Діяльність
  • богослов, рабин, письменник
  • Значні ідеї твердження про нескінченність
    Вплинув Йосеф Альбо, Іцхак бен Шешет (РІВАШ) Перфет
    Зазнав впливу
  • Аристотель, Маймонід, Микола Орезмський, Дунс Скот, Ніссим бен Реувен Геронді (РАН)
  • Вчителі Nissim of Geronad і Jonah de Maistred
    Відомі студенти Isaac ben Sheshetd, Joseph Albod, Abraham ben Judah Leond і Joseph ibn Habibd
    Визначний твір
  • Or Adonaid
  • Конфесія юдаїзм[3]
    Родичі Hasdai ben Judah Crescasd

    CMNS: Хасдай Крескас у Вікісховищі

    Хасда́й бен Юда́ Кре́скас (лат. Crescas, івр. חסדאי קרשקש‎, кат. Cresques, 1340 Барселона — 1410 (1411?), Сарагоса) — філософ, теолог, державний діяч та голова іспанського єврейства в XIV столітті[4]. Рабин Сарагоси, він був широко відомий також серед християнських європейських філософів. Виступав на захист чистого юдаїзму, незалежного від Аристотеля і заснованого більшою мірою на духовній і емоційній стороні людини. Біографами оцінюється як один з найбільш самобутніх єврейських і взагалі середньовічних філософів. Новаторські погляди Крескаса на нескінченність і природу, простір і час сприяли антиаристотелевському перевороту в натурфілософії, завдяки якому з'явилася можливість створення нової фізики — класичної механіки[5][6].

    Біографія[ред. | ред. код]

    Єврейський квартал в Барселоні, де народився Крескас. Вид на синагогу.

    Раббі Хасдай бен Юда Крескас народився близько 1340 року в родині спадкових вчених євреїв у Барселоні. Можлива етимологія прізвища Crescas — від латинського дієслова «crescere» («рости, підніматися, процвітати»). Батька звали Юда, мати Регіна. У них був ще один син, Шмуель, і дочка Венгес. У передмові до книги «Світ Божий» Крескас приводить свою генеалогію: «Хасдай син Юди, сина Хасдая, сина Юди, сина Хасдая, сина Юди». У Каталонії людина брала як прізвище ім'я свого батька, так що батька Хасдая звали Юда івритом та Крескас каталонською. Дід, Хасдай бен Юда Крескас («Старший»), був відомим рабином[7], його респонси багаторазово цитуються Іцхаком бен Шешет Перфетом (РІВАШ)[P 1][P 2][8]. Крескас навчався у відомого рабина Ніссіма бен Реувен Геронде (відомого під акронімом РАН), програма занять включала філософію. Сам РАН теж вивчав філософію, в тому числі вже був знайомий з ідеями Герсоніда і Вільяма Оккама. Крескас став улюбленим учнем РАНа, майже сином, а Реувен, син РАНа, називав його братом. Деякі історики вважають[9], що згаданий Реувен одружився з Венгес, сестрою Хасдая Крескас.

    У Барселоні Крескас зав'язав довголітню дружбу з Іцхаком бен Шешет (РІВАШ) Перфетом, їх називали «двоє великих з Каталонії», а самі вони в листах називали один одного братами. РІВАШ писав спільно з Крескасом з таких важливих приводів, як конфлікт навколо посади рабина Франції[7][P 3][P 2]. Разом вони створили фонд для вивчення Тори і підтримки євреїв, постраждалих від переслідувань в Іспанії[7]. Крескас деякий час виконував обов'язки рабина Барселони, де одружився з дівчиною на ім'я Тольрана, і у них народився син, якого, швидше за все, назвали Юда або Крескас. Хасдай Крескас взяв участь у поетичному змаганні єврейських поетів Барселони і Жерони 1370 року[4], для змагання написав молитовну поему в жанрі івр. «סליחות»‎ (slikhot, благання про прощення), в якій просить Бога про перемогу над «ворогом» (дурне спонукання або матерія).

    «Євреї виходять з синагоги». Малюнок з Пасхальної Хаггади, випущеної близько 1350 року в Сарагосі або Барселоні

    Крескас цікавився також кабалою, про що збереглися свідчення в анонімних кабалістичних манускриптах, а також його власний твір про сенс молитви кадіш.

    У багатьох джерелах повідомляється, що через інтриги ворогів Крескас провів у в'язниці частину 1378 року за звинуваченням в оскверненні гостії[4][10]. Інші джерела говорять про ув'язнення на п'ять місяців у 1373 році[11][K 1]. У 1383 році брав участь у переговорах про відновлення єврейських привілеїв з Педро IV, королем Арагона[4]. Після його смерті весь період з 1387 року по 1396 рік Крескас був радником короля і королеви Арагону Хуана Першого і Віоланти і був вхожий в їх палаци в Барселоні і Сарагосі. Королева Віоланта, уроджена француженка, любила науки і мистецтва і заохочувала їх розвиток, у чому брав участь і Крескас. Серед титулів, якими королівське подружжя називали Крескаса, — магістр і кат. «juheu de casa nostra» (придворний єврей). РІВАШ був рабином Сарагоси з 1370 по 1385, після чого переїхав до Валенсії, а Крескас з дозволу короля переїхав до Сарагоси, щоб зайняти там посаду рабина. Там він познайомився з секретарем короля, представником раннього гуманізму Бернат Метже, автором поеми «Сон», і, можливо, мав на нього вплив. Принаймні з 1389 року й до самої смерті Крескас офіційно займав пост рабина Сарагоси і був визнаний королівською владою як суддя євреїв Арагона, згідно з деякими джерелами був рабином всього Арагону[7].

    1391 року внаслідок антиєврейської християнської пропаганди і раптової смерті короля Кастилії територією сучасної Іспанії прокотилася хвиля погромів. Перестали існувати цілі єврейські громади, перед вибором — хрещення або смерть — багато євреїв воліли померти в ім'я віри, невеликій кількості вдалося втекти, а більшість змушені були прийняти хрещення. Відчайдушний опір євреїв в деяких місцях було зламано, що не дивно, — в Барселоні, наприклад, вони становили менше 10 % населення. Були випадки самогубств і вбивств членів сім'ї, щоб лише уникнути хрещення. Погроми поширилися і на Арагон. У Сарагосі лише завдяки присутності короля вдалося уникнути погромів, але в Барселоні вони відбулися. Незважаючи на лист короля Хуана I проти погромів, в якому особливо підкреслювалося, що треба захистити родину «нашого придворного єврея і радника Крескаса», єдиний син Крескаса віддав життя за віру в Барселоні у віці двадцяти років, не доживши до запланованого весілля[11]. Зберігся запис Реувена, сина РАНа, в якому говориться, що Крескасу вдалося врятувати Реувена і його сім'ю[12]. Хід погромів відображений в посланні Крескаса євреям Авіньйона.[13][7]. Можливо, вибір саме Авіньйона як адреси був пов'язаний з переговорами з Римським Папою, що знаходився тоді в цьому місці. Король і Крескас, мабуть, сподівалися, що римський папа заборонить погроми. Деякі джерела стверджують, що Крескас організував в Сарагосі загони самооборони, посилені найманими солдатами[14].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Czech National Authority Database
    3. Jaume Riera i Sans Literatura en hebreu dels jueus catalansBarcelona City Council, 1974.
    4. а б в г Крескас Хасдай // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    5. W.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas, 2010, с. 54.
    6. Max Jammer. Концепции пространства = Concepts of Space. — 3. — NY : Dover Publications, 1994. — С. 74,76-81,84,88-90. — ISBN 978-0486271194.
    7. а б в г д Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = івр. אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל‎, івр. Encyclopediya letoldot gdolei Israel‎. — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549—558.
    8. Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = нім. Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — С. 78.
    9. Dr. Jaume Riera i Sans
    10. Oxford companion to philosophy. «Hasdai ibn Crescas» (англійською) . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 січня 2011.
    11. а б [[[іврит|івр.]] אנציקלופדיה יהודית (Da'at. Еврейская интернетная энциклопедия). Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 15 січня 2013. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) івр. אנציקלופדיה יהודית (Da'at. Еврейская интернетная энциклопедия)‎]
    12. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою harveych2 не вказано текст
    13. Крескас, Хасдай бен-Авраам [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] в «Еврейской Энциклопедии Брокгауза и Эфрона»
    14. Сарагоса // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEW.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas2010Chapter 2 «1391»", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Коментарі[ред. | ред. код]

    1. Професор Воррен Харві в приватному повідомленні стверджує, що королівська влада позбавила тимчасово свободи групу рабинів, щоб вони могли вирішити якесь складне судове питання, і це не було тюремним ув'язненням

    Первинні джерела[ред. | ред. код]

    1. РИВАШ 1547, Респонси 269, 287, 290, 331, 372, 374, 376, 379, 380, 385, 387, 388, 394, 395, 447 та інші
    2. а б РІВАШ, Сбірник респонсів[недоступне посилання з травня 2019]
    3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rivash269 не вказано текст

    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTERIVASH1547Респонса 269", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTERIVASH1547Респонси 269, 287, 290, 331, 372, 374, 376, 379, 380, 385, 387, 388, 394, 395, 447 та інші", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Література[ред. | ред. код]

    • Хасдай Крескас, с примечаниями р. Ицхака Шейлата. Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / Текст выправлен раввином Шломо Фишером по рукописям и старым изданиям. — Єрусалим : івр. סיפרי רמות (Sifrei Ramot)‎, 5750 (1990). — 712 с. — ISBN 5-93273-101-X.(івр.)
    • Колетт Сират. История средневековой еврейской философии. — 1-е изд. — Иерусалим-М. : Гешарим-Мосты культуры, 2003. — Т. 1. — 712 с. — ISBN 5-93273-101-X.
    • О влиянии на Спинозу Крескаса см, в частности, Wolfson H. The Philosophy of Spinoza. Cambridge, Mass.: Harvard University, 1948. Р. 264—295; Waxman M. The Philosophy of Don Hasdai Crescas. New York, 1920.
    • Нечипуренко В. Н. Еврейская философия и каббала: Сефер Йецира; 32 пути Мудрости; Объяснение десяти сефирот рабби Азриэля из Жероны (новые переводы с древнееврейского). — 1-е изд. — Ростов н/Д : Изд-во Юж. федер. ун-та, 2007. — С. (Философия Крескаса — с. 173—221; Крескас и Спиноза — 222—251).
    • Хасдай Крескас, перевод на английский: Даниэль Ласкер (Lasker Daniel J.). «івр. ביטול עקרי אמונת הנוצרים‎", англ. перевод «англ. The Refutation of the Christian Principles.». — 1-е изд. — New York : SUNY Press, 1992.(англ.)
    • Tony Lévy. Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Статья «Hasdai Crescas». — 1-е изд. — Berlin Heidelberg New York : Springer-Verlag, 2008. — Т. 1. — 712 с. — ISBN 978-1-4020-4425-0_8630.(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Physics and Metaphysics in Hasdai Crescas. Amsterdam Studies in Jewish Thought. — Amsterdam : J.C. Gieben, 1998. — Т. 1. — 168 с. — ISBN 978-9050633475.(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Рабби Хасдай Крескас = רבי חסדאי קרשקש. — Иерусалим : Центр им. Залмана Шазара по еврейской истории, 2010. — 183 с. — ISBN 978-965-227-271-3.(івр.)
    • Harry Austryn Wolfson. Критика Аристотеля у Крескаса: проблемы аристотелевской физики в еврейской и арабской мысли = Crescas' Critique of Aristotle: Problems of Aristotle's Physics in Jewish and Arabic philosophy. — 1929. — 113 с. — ISBN 0674175751.[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
    • Harry Austryn Wolfson. Крескас про проблему Божественних атрибутів = Crescas On The Problem Of Divine Attributes. — Nabu Press, 2010. — 108 с. — ISBN 1146116780.(англ.)
    • Ицхак Хайнеман. Перевод с иврита: И. Векслер, Л. Китросский. Смысл заповедей = טעמי מצוות (Ta'amei Mitzvot). — Иерусалим : Амана, 1995. — С. 105-117.(івр.)
    • Элиезер Швайд. Введение к «Книге Основ» рабби Йосефа Альбо. — Иерусалим : Амана, 1993. — С. 15-17.
    • Авиезер Равицки. Пасхальная проповедь рабби Хасдая Крескаса и исследования его философского учения = דרשת הפסח לרבי חסדאי קרשקש ומחקרים במשנתו הפילוסופית. — Иерусалим : Publications of the Israeli Academy of Sciences and Humanities, 1988. — 268 с. — ISBN 965-208-084-5.(івр.)
    • Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל (Encyclopediya letoldot gdolei Israel). — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549-558.(івр.)
    • Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — 83 с.
    • Mauro Zonta. Два замечания о еврейских источниках у Джиованни Пико и Джордано Бруно // Rinascimento. — 2000. — Т. 40, № A.51,s.2. — С. 143-156.(італ.)
    • Хасдай Крескас, предисловие и примечания Иегуды Айзенберга. Главы о сотворении Мира // Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / С предисловием и примечаниями. — Єрусалим : івр. הצאות השכל (Hatsa'at Hashkel)‎, 1980-1981. — 47 с.(івр.)
    • ריבש (RIVASH). Сборник респонсов = שות. — Константинополь, 1547. — 606 с.(івр.)
    • Шломо Пинес, перевод с иврита Софьи Копелян. Схоластика Фомы Аквинского, учение Хасдая Крескаса и его предшественников // Иудаизм, христианство, ислам. Парадигмы взаимовлияния = תומס אקוינס ומשנתם של חסדאי קרשקש ושל קודמיו(Tomas Avinas u-mishnatam shel Hasdai Crescas veshel kodmav). — М. : Мосты культуры, Гешарим, 2009. — С. 233-298. — ISBN 978-5-93273-297-0.
    • РИВАШ, Сборник респонсов онлайн [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.](івр.)
    • Warren Zev Harvey. Николай Орезмский и Хасдай Крескас о множественности миров // Studies in the History of Culture and Science. — Leiden, Boston : Brill, 2011. — Т. 30. — С. 347-360. — ISSN 1568-5004. — ISBN 978 90 04 19123 5.(англ.)
    • Feldman, Seymur. Доказательство Герсонида, что мир сотворён // Proceedings of the American Academy for Jewish Research. — American Academy for Jewish Research, 1967. — Vol. 35. — P. 113-137. — ISSN 1538-4586.(англ.)
    • Y. Tzvi Langermann. Новый словарь научных биографий = New Dictionary of Scientific Biography / Koertge, Noretta. — New York : Charles Scribner's Sons, 2007. — Т. 5. — С. 5-9. — ISBN 0684313200.(англ.)

    Посилання[ред. | ред. код]

    Посилання на івритомовні джерела[ред. | ред. код]