Хвилі Лява

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хвиля Лява чи хвилі Лава — пружна хвиля з горизонтальною поляризацією. Може бути як об'ємною, так і поверхневою. Названа на честь англійського математика Оґастуса Лава (англ. Augustus Edward Hough Love), який досліджував цей тип хвиль в додатку до сейсмології в 1911 році[1].

Хвилі Лава мають горизонтальну поляризацію; а саме, в однорідному ізотропному середовищі зміщення частинок в цій хвилі перпендикулярне вектору швидкості. Якщо сагитальну площину задати в площині (x, z) з віссю z, спрямовану вглиб матеріалу, то вона описуються плоскою хвилею з частотою ω виду

де kt — хвильове число, A — амплітуда. Це об'ємне рішення зазвичай не представляє інтересу. Якщо напівпростір, заповнений однорідним ізотропним середовищем, покрите тонким шаром матеріалу зі швидкістю звуку меншою, ніж в об'ємі, то виникає поверхнева хвиля з затухаючою амплітудою[2].

Ізотропне середовище

[ред. | ред. код]

У разі ізотропного, однорідного та ідеально пружного середовища, що заповнює напівпростір z> 0, з густиною ρi, рівняння руху для зміщень U можна записати у вигляді[2]

 

 

 

 

({{{3}}})

де для поперечної хвилі U = (0, Uy, 0), індекс i проходить значення 1 і 2 для тонкого шару матеріалу товщиною h і для об'ємного матеріалу, що заповнює простір; z> h.

Повне рішення цього рівняння задається у вигляді

 

 

 

 

({{{3}}})

 

 

 

 

({{{3}}})

де , . З граничних умов відсутності напружень на межі двох середовищ і безперервності дотичних зсувів напружень на поверхні можна отримати систему лінійних однорідних рівнянь для амплітуд A, B, C, яка має нетривіальне рішення при рівності визначника системи нулю[3]:

 

 

 

 

({{{3}}})

яке має безліч рішень. Амплітуди зсувів описуються виразом:

 

 

 

 

({{{3}}})

 

 

 

 

({{{3}}})

Коли швидкість звуку в поверхневому шарі менша, ніж в об'ємі, то рівняння (3) має дійсні рішення, що знаходяться в області . Цих коренів тим більше, чим більше значення виразу . У межах малої товщини існує тільки одна хвиля Лава[4]:

 

 

 

 

({{{3}}})

 

 

 

 

({{{3}}})

 

 

 

 

({{{3}}})

 

 

 

 

({{{3}}})

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Love A. E. H.  Some problems of geodynamics. First published in 1911 by the Cambridge University Press and published again in 1967 by Dover, New York, USA. (Chapter 11: Theory of the propagation of seismic waves).
  2. а б Викторов И. А., 1981, с. 22.
  3. Викторов И. А., 1981, с. 24.
  4. Викторов И. А., 1981, с. 25.

Література

[ред. | ред. код]
  • A.E.H. Love. Some Problems of Geodynamics. — Cambridge : University Press, 1911. — P. 180.
  • Викторов И. А. . {{{Заголовок}}}. — М. : Наука, 1981. — 287 с.
  • Парийский Н. Н., Перцев Б. П. .  // Изв. АН СССР. Физика Земли. — 1972. — № 3. — С. 11—14.