Херука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття стосується теми
Буддизм

Критика

Херука (санскр. हेरुक, heruka) — в тантричному буддизмі Ваджраяни назва категорії гнівних форм божеств, просвітлені істоти, які приймають гнівний вигляд на благо живих істот, хоч і дослівно — це «ті що п'ють кров»[1].

Виникають в процесі медитації в гнівній (захисній) формі, втілюють собою силу майстерних засобів (санскр. упая-каушалья). Херуками, наприклад, є тантричні божества Чакрасамвара (тиб. Демчог) і Вішуддха Херука (тиб. Яндаг Херука). Ці божества з'являються в процесі медитації, виникають з порожнечі і трансформують «отрути розуму» в мудрість.

У Східній Азії їх називають Королями мудрості.

Херука називають Будду Акшобх'я, у ануттарайогатантрі.[2]

Етимологія[ред. | ред. код]

«Хе», позначає дію за допомогою якогось предмета, радісну дію, а другий склад «ру», — це скорочена форма санскритського слова «кров». A «ка» — це коротка форма санскритського терміна, яким позначається чаша з черепа. Таким чином, саме слово «Херука» означає «Істота, що радісно грається або діє, тримаючи в руках чашу з черепа, повну крові».

Тибетці також називають Трак тунг (Khrag `thung тиб.), «той, що п'є кров»[3]

Іконографіка[ред. | ред. код]

Образи Херук візуалізують відповідно до тієї чи іншої тантричної практики. Кожного з них зображають у вигляді істоти з міцною статурою і з намистом з людських черепів. У них по шість і більше рук, по три ока, що виражають лють. Херука зображується оточеним ореолом полум'я і зневажає ворогів Дгарми. Херуки можуть складати мандалу і часто супроводжуються подружжям. Тибетське уявлення про Херук, званих метафорично «ті, що п'ють кров его», передбачає позбавлення від прихильності до «я», сумнівів і зумовленого подвійного сприйняття.

Форми[ред. | ред. код]

Відома група П'яти Херук: Падма-Херука, Ваджра-Херука, Будда-Херука, Ратна-Херука і Карма-Херука, — є проявами П'яти Будд. П'ять Херук згадуються в тексті терма Гуру Падмасамбхави, «Бардо Тхедол», де вони постають в союзі зі своїми дружинами-персоніфікаціями п'яти видів мудрості: Падма-Кродхішварі («Лотосова Володарка гніву»), Ваджра-Кродхішварі («Ваджрна Володарка гніву»), Будда-Кродхішварі («Просвітлена Володарка гніву»), Ратна-Кродхішварі («Дорогоцінна Володарка гніву») і Карма-Кродхішварі («Дієва Володарка гніву»), отримали імена у відповідності з тим будда-сімейством, до якого належать.

Серед відомих херуків з родів тантричного буддизму, виділяють п’ять:

Також, Калачакра (діяльність, активність)[5], хоч і не вказано в джерелі, як ще один херукі, є елементом цілісної картини представлення філософії та практики.

Вісім херук Ньїнґма Махайоги[ред. | ред. код]

1) Ямантака (тиб. Jampal Shinje, ’jam dpal sku) гнівний Манджушрі, божество тіла;

2) Хаяґріва (тиб. Pema Sung, padma gsung) гнівний Авалокітешвара, божество мови;

3) Вішуддха/Шрі Сам'як (тиб. Yangdak Thuk, Вайлі: yang dag thugs) гнівне божество розуму Ваджрапані;

4) Махоттара (тиб. Chem Chok, Wylie: che mchog) гнівний Самантабхадра, божество просвітлених якостей;

5) Ваджракілая/Ваджракумара (тиб. тиб. Dorje Phurba, phur ba ‘phrin las), гнівний Ваджрасаттва, божество очищення;

6) Матара (тиб. Mamo Botong, mo rbod gtong) гнівний Акасаґарбха[en], божество покликання і відправлення;

7) Локастотрапуджа-натха (тиб. тиб. Jigten Chotod, ’jig rten mchod bstod) гнівний Ксітігарбха, божество мирської жертви та хвали;

8) Ваджрамантрабхіру (тиб. Mopa Dragnak, mod pa drag sngags) гнівний Майтрейя, божество гнівних[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ A Sanskrit-English dictionary By Monier Monier-Williams, Ernst Leumann, Carl Cappeller. ISBN 81-206-0369-9 P.121
  2. ↑ (рос.)Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь/Валерий Андросов.- М.:Ориенталия, 2011.- 448 с. (Самадхи). ISBN 978-5-91994-007-4 Ел.джерело (С.322)
  3. ↑ (рос.)Что такое практика Чакрасамвары? (studybuddhism.com)
  4. ↑ Hevajra.
  5. ↑ (рос.)Жемчужные чётки, путь очищения. Кхенчен Кончок Гьялцен Ринпоче. Под редакцией Кхенмо Тринлей Чодрон. Киев, 2009 [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] (C.38)
  6. ↑ Biographies: Lord Padmasambhava, Embodiment of all the Buddhas. Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 30 серпня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.)Індо-тибетський буддизм. Енциклопедичний словник/ Андросов В. П..- М.:Орієнталія, 2011.- 448 с. ISBN 978-5-91994-007-4 С.370
  • Антологія мудрості. Тибетська книга мертвих.-Переклад Дудченко Леся.- Арій, 2015.- 192(160) с. ISBN 978-9-66498-413-0 (С.?)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Херука&oldid=41764281