Хмуренко Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Хмуренко
Хмуренко Максим Олександрович
 Сержант
Загальна інформація
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Максим Олександрович Хмуренко — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Несе військову службу в складі 40-го окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас». Відзначився в боях під час виходу з Дебальцевського оточення, був поранений, обломками БМП поламало ребра. Указом Президента в грудні 2015 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1][2][3][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден За мужність II ступеня (2022) — особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • орден За мужність III ступеня (2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Титоренко, Яна (20 лютого 2016). У річницю виходу з Дебальцевого бійцям батальйону "Кривбас" вручили державні нагороди (ФОТО). https://www-0564-ua (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  2. "Мой Иловайск": откровенный рассказ участника сражения 18+. https://uainfo.org (укр.). 29 серпня 2016. Процитовано 15 січня 2023.
  3. Зіненко Р. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії. Частина 2. 25—31 серпня 2014 року Спогади. Харків: «Фоліо», 2019. 512 с. ISBN: 978-966-03-8464-4
  4. Цензор.НЕТ. Мій Іловайськ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
  5. Президент підписав чергові укази про нагородження військових. https://armyinform.com.ua (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]