Ходжа Алі Риза
| Ходжа Алі Риза | ||||
|---|---|---|---|---|
| Hoca Ali Rıza | ||||
 | ||||
| Автопортрет (1909) | ||||
| Народження |
1858 Ускюдар, Туреччина | |||
| Смерть | 20 березня 1930 | |||
| Ускюдар, Туреччина | ||||
| Поховання | кладовище Караджаахмет | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія Туреччина | |||
| Навчання | Турецька військова академія | |||
| Діяльність | художник | |||
| Працівник | Çamlıca Kız Lisesid | |||
|
| ||||
 Ходжа Алі Риза у Вікісховищі | ||||
Ходжа Алі Риза (тур. Hoca Ali Rıza, нар. 1858, Ускюдар, Туреччина—20 березня 1930[1],Ускюдар, Туреччина)[2] — турецький живописець і вчитель мистецтва, відомий насамперед своїми імпресіоністичними пейзажами та архітектурним живописом.
Біографія[ред. | ред. код]
Його батько був майором кавалерії та аматорським каліграфом.[3] Закінчивши основну школу, він вступив до військової гімназії Кулелі[en], потім продовжив навчання в Турецькій військовій академії, де навчався мистецтву разом з Османом Нурі Пашею[en] та Сюлейманом Сейїдом. У 1881 році він отримав нагороду від султана Абдули-Гаміда II. Через три роки він закінчив навчання у званні лейтенанта і був призначений помічником Нурі-паші.[4] Він планував продовжити навчання у Неаполі, але повинен був скасувати свої плани через епідемію холери.[2]
У 1891 році він увійшов до складу урядової комісії з вивчення турецько-ісламських артефактів. Через чотири роки його перевели в Колаґасі (старший капітан), і він почав працювати дизайнером на новій Імператорській порцеляновій фабриці. Він також співпрацював з Фаусто Зонаро, який викладав малювання дружині місцевого сановника в палаці Йилдиз.
Під час греко-турецької війни він був військовим художником в Іонії. У 1903 р. він виступав у комісії зі створення «Музею старожитностей» — «Türk Esliha-i Antika Müzesi». Через шість років він очолив «Управління військових видань» і прослужив два роки. У ці роки він також був головою «Асоціації османських живописців». У 1911 році вийшов у відставку в званні Ярбей (підполковник).[4]
У 1914 році він почав викладати пейзажний живопис у Школі образотворчих мистецтв (нині Університет образотворчих мистецтв ім. Мімара Сінана[en]). Після скорочення Міністерством освіти він перейшов до «Жіночої середньої школи», де пробув три роки, а потім — у іншій школі для дівчат в Ускюдарі, тоді, в 1929 році, у школі для хлопців[3] , де він викладав до смерті.
Його остання виставка, організована живописцем і членом парламенту Челалом Есатом Арсевеном, була в Парижі в 1928 році. Його робота залишалася важливою в ранній республіці і навіть після смерті картини демонстрували на державних виставках. У 1933 році пройшла виставка, на якій він посмертно підтвердив свою репутацію майстра пейзажного живопису.[5]
Література[ред. | ред. код]
- Atila Taşpınar, Hoca Ali Rıza Bey, Boyut yayın grubu, 2012 ISBN 978-975-230-982-1
- Ömer Faruk Şerifoğlu, Hoca Ali Rıza, 1858—1930 (Volume 9 of «Türk Ressamları Dizisi»), Yapı Kredi Yayınları, 2005 ISBN 975-08-0996-3
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Biography @ İslâm Ansiklopedisi. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ а б Biography and appreciation @ Lebriz.
- ↑ а б Biography and appreciation @ Milliyet.
- ↑ а б Biography and appreciation @ Turkish Cultural Foundation.
- ↑ Dogan, Cigdem. 2009. Ankara Universitesi. Ankara Halkevi Sergileri. Yuksek Lisans Tezi.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ходжа Алі Риза |
- «Hoca Ali Rıza'nın Başyapıtları» (Masterpieces) @ Sanal Müze (Virtual Museum).
- «Fırçaya ve Kaleme Can Veren Ressam: Hoca Ali Rıza» (An Artist who can Use a Brush and Pen) by Süleyman Seba @ Antikalar
- Hoca Ali Rıza @ Turkish Paintings.
- Hoca Ali Rıza in İzmir, exhibition review by Sevinç Özarslan @ Zaman Kültür
|
