Холіямб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Холія́мб (дав.-гр. χωλίαμβος ‘кульгавий ямб’), скадзон (дав.-гр. σκάζων), кривий ямб — віршовий розмір, різновид ямбічного вірша, в якому остання стопа (клаузула, константа) перетворена на хорей, внаслідок чого виникає враження, ніби віршовий ритм спіткнувся в кінці рядка.[1]. Замість хорею в останній стопі може використовуватися також спондей[2].

Метрична схема холіямбу.

Використання[ред. | ред. код]

Холіямбічний вірш використовувався у античній комічній і трагикомічній поезії. Першим вірші в холіямбі писав Гіппонакт Ефеський — давньогрецький поет другої половини VI ст.до н. е., пізніше цим розміром користувалися Каллімах, Бабрій Геронд, Катулл, Марціал.

Приклади[ред. | ред. код]

Катулле бідний, вже химери гнать годі.
Оригінальний текст (лат.)
Mĭsēr Cătūllĕ, dēsĭnās ĭnēptīrě.
— Катулл 8, 1[3]

Лампріску, хай тобі в житті дадуть Музи
Зазнати радощів усіх, дери шкіру
Йому з плечей, та так дери, щоб аж звисла
Його душа проклята на губах в нього.

Хоріямб[ред. | ред. код]

Іноді віршувальний розмір холіямб називають хоріямбом[5], це помилка, бо хоріямбом в античній версифікації називалася чотирискладова стопа, утворена поєднанням хорея і ямба.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів. — 3-тє вид. перероб. і доп. — К. : Рад. шк., 1971. — 486 c.
  2. Холіямб // Словарь античности. Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1989. — 704 с. (рос.)
  3. Гай Валерій Катулл Поезії [Архівовано 2013-07-03 у Wayback Machine.], переклад М. Зерова
  4. Герод «Учитель», переклад В. Маслюка
  5. Крохмальна Г. До питання еволюції української літературознавчої терміносистеми [Архівовано 26 червня 2013 у Wayback Machine.], 2011
  6. Хоріямб // Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 126.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]