Хорватська діаспора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник хорватським переселенцям у гамбурзькому порту.

Хорватська діаспора (хорв. hrvatska dijaspora, або hrvatsko iseljeništvo) — збірна назва етнічних хорватів і/або громадян Хорватії, які проживають поза межами держави. Іноді цим поняттям позначають лише тих представників хорватського народу, які мешкають не тільки за межами Хорватії, а й земель, де вони є державотворчим народом (Боснія і Герцеговина) або корінною меншиною (Бачка, Воєводина, Которська затока тощо). За межами Республіки Хорватія живуть майже 4 мільйони хорватів.[1] Оцінки цієї величини є лише приблизними через неповноту статистичного обліку та натуралізацію, але у будь-якому разі засвідчують, що хорватська діаспора становить від третини[2] до половини[3]загальної чисельності хорватів.

У самій Хорватії проживає понад 4 млн хорватів, а найбільша хорватська спільнота за межами країни — хорвати Боснії і Герцеговини — налічує близько 750 тис.

Хорватська діаспора за межами Хорватії та Боснії і Герцеговини становить близько мільйона осіб у Європі та приблизно 1,5 млн за океаном. Припускається, що найбільші заокеанські хорватські громади проживають у Сполучених Штатах (понад 400 тис. душ) і Чилі (120 тис.).

У Західній Європі найбільша група хорватів знаходиться в Німеччині. За даними німецького статистичного управління з Вісбадена у 2018[4] всього на теренах Федеративної Республіки Німеччина проживало 395 665 хорватських громадян, але орієнтовна загальна кількість людей із прямим хорватським корінням, включаючи і тих, які одержали німецьке громадянство, сягає 450 000.

Величина і значення хорватської еміграції у грошовому, економічному, політичному, культурному та лобістському відношенні істотні. Під час великосербської агресії проти Хорватії та проти Боснії і Герцеговини хорватська політична та економічна еміграція зібрала значні кошти на придбання гуманітарної допомоги і зброї для хорватської армії та поліції.[5]

Історія[ред. | ред. код]

Боснійські хорвати відправляють месу (1901)

Велика еміграція хорватів розпочалася у XV ст. з розширенням Османської імперії. Наслідком цих переселень стали нинішні національні меншини хорватів в Австрії, Угорщині, Словаччині та Італії. У 50-60 роках XVIII ст. невеличка частина хорватів, тікаючи від турецької навали, укупі із сербами, чорногорцями і болгарами перебралася і в Україну.

У другій половині ХІХ ст. і особливо на межі XX ст. хорвати масово виїжджали у Північну та Південну Америки, Австралію, Нову Зеландію та Південно-Африканську Республіку.

Значне переміщення хорватів у різні країни західного світу відзначалося наприкінці 1960-х — початку 1970-х рр., коли кількасот тисяч хорватів у пошуках кращих умов життя або через незгоду з режимом реального соціалізму як дисиденти залишали свою батьківщину.

Статистика[ред. | ред. код]

Світова карта хорватської діаспори

Європа[ред. | ред. код]

Балкани
Західна і Центральна Європа
Північна Європа

Інші материки[ред. | ред. код]

Африка
Північна Америка
Південна Америка
Океанія

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Državni ured za Hrvate izvan Republike Hrvatske [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.].
  2. Hrvati u svijetu (хорватською) . Хорватське радіотелебачення. Архів оригіналу за 29 червня 2004.
  3. About Us. Croatian World Congress. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. ...4.5 million Croats and people of Croatian heritage live outside of the Republic of Croatia and Bosnia and Herzegovina...
  4. Statistisches Bundesamt Deutschland [Архівовано 6 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Slobodna Dalmacija [Архівовано 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.].
  6. 2002 Census in Serbia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2009.
  7. Montenegrin census[недоступне посилання з 01.12.2016] page 14 Population by national or ethnic affiliation - Review for Republic of Montenegro and municipalities
  8. mimmc.ro. mimmc.ro. Архів оригіналу за 13 травня 2007.
  9. www.Hrvatskiimigracije.es.tl - Diaspora Croata. hrvatskimigracije.es.tl. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 31 грудня 2019.
  10. Census 2001[недоступне посилання з 01.12.2016] "Tabelle 5: Bevölkerung nach Umgangssprache und Staatsangehörigkeit", page 60 "131,307 Croatians + 19,412 Burgenland Croats = 150,719. In the Austrian census, Burgenland Croats are separate from the main Croat group."
  11. Statistični urad RS - Popis 2002. www.stat.si. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 31 грудня 2019.
  12. Rausa, Fabienne (2006). Ausländerinnen und Ausländer in der Schweiz: Bericht 2006 [Foreigners in Switzerland: 2006 Report] (PDF) (нім.). Neuchâtel: Federal Statistical Office of Switzerland. с. 66. ISBN 3-303-01223-7. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016: Petra-P12, shows the number as 40,484.
  13. [1] [Архівовано 2012-01-11 у Wayback Machine.] page 12 2.1.1. Ständige ausländische Wohnbevölkerung nach Nationalität 2001 - 2004, gives a 44,035 number
  14. La Croatie: Population et religions [Croatia: Population and religions]. Embassy of Croatia in France (фр.). Архів оригіналу за 2 січня 2011. Plus de 2 millions de Croates (originaires de Croatie et de Bosnie-Herzégovine) vivent à l'étranger. Dans la deuxième moitié du XIXe siècle de nombreux Croates ont émigré sur d'autres continents. Leurs descendants sont aujourd'hui 1,3 million aux États-Unis, 150 000 au Canada, 250 000 en Australie. Plus récemment, beaucoup sont partis vers l'Europe occidentale, principalement l'Allemagne où ils sont 280 000, l'Autriche 40 000, la Suisse 35 000, la France quelque 30 000. [TRANS] More than 2 million Croats (originating from Croatia, Bosnia, and Herzegovina) live abroad. In the second half of the nineteenth century many Croats emigrated to other continents. Their descendants are now number 1.3 million in the United States, 150,000 in Canada, and 250,000 in Australia. More recently, many have gone to Western Europe, mainly Germany where there are 280,000, Austria 40,000, Switzerland 35,000, and France some 30,000.
  15. Hungary census. Архів оригіналу за 14 квітня 2011. Процитовано 31 грудня 2019.
  16. Foreigners in Italy. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 31 грудня 2019.
  17. Country-of-birth database. Organisation for Economic Co-operation and Development. Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 20 вересня 2008.
  18. By Ancestry 2008 [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.] "1.1.2 Population by country of birth 1900–2006" in page 6 says 6,063 and "1.1.3 Population by citizenship 1900–2006" in page 10 says 2,763
  19. Denmark | Joshua Project. joshuaproject.net. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  20. Table 4 Persons with immigrant background by immigration category and country background. 1 January 2010. www.ssb.no. Архів оригіналу за 28 жовтня 2010.
  21. Archived copy. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. Dom i svijet - Broj 227 - Croatia klub u Juznoj Africi. www.hic.hr. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 31 грудня 2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  23. S0201. Selected Population Profile in the United States [Архівовано 12 лютого 2020 у Archive.is], Population Group: Croatian (109-110), Data Set: 2007 American Community Survey 1-Year Estimates, Survey: American Community Survey.
  24. Ethnic Origin (247), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3) and Sex (3) for the Population of Canada. Архів оригіналу за 6 січня 2019.
  25. Croatian diaspora in Venezuela. REPUBLIC OF CROATIA: State Office for Croats Abroad. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 23 січня 2017.
  26. 2006 Census of Population and Housing. Australia [Архівовано 2023-07-06 у Wayback Machine.] "20680-Ancestry by Country of Birth of Parents - Australia"
  27. The Encyclopedia of New Zealand - Story: Dalmatians. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 13 квітня 2013.
  28. Carter: NZ Celebrates 150 Years Of Kiwi-Croatian Culture. Voxy. Digital Advance Limited. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 20 березня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]