Хороші діти не плачуть (фільм, 2012)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хороші діти не плачуть
нід. «Achtste-groepers huilen niet»
Вид Художній фільм
Жанри драма, сімейний, спортивний, підлітковий, на реальних подіях
Режисер Денніс Ботс
Продюсери

Девід-Ян Бійкер Рейнір Селен Харро ван Ставерден

Міхаель Бартельс
Сценаристи

Жак Врінс (книга)

Карен ван Гольст Пеллекаан
На основі Книга Жака Врінса «Восьмикласники не плачуть», 1999 р.
У головних
ролях

Ханна Оббек Нільс Веркойєн

Фіона Лівінгстон
Оператор Герд Шельфхаут
Композитор Йохан Хугевейс
Музика Кім-Ліан ван дер Мейдж
Монтаж Філіп Равуа
Кінокомпанія

Bijker Productions, Rinkel Film,

Evangelische Omroep
Дистриб'ютор Dutch FilmWorks
Тривалість 99 хв. (1:39:50)
Мова Нідерландська мова
Країна Нідерланди Нідерланди
Рік 2012
Дата виходу 15 лютого 2012
IMDb ID 1800372
Рейтинг 12+
achtstegroepersdefilm.nl

«Хороші діти не плачуть» (нід. Achtste Groepers Huilen Niet, укр. дослівно «Восьмикласники не плачуть») — нідерландська сімейна драма 2012 року на реальних подіях, знята режисером Деннісом Ботсом за сюжетом книги нідерландського дитячого письменника Жака Врінса «Восьмикласники не плачуть». В 2014 році норвезька режисерка Катаріна Лаунь зняла ремейк під назвою Kule kidz gråter ikke (Круті діти не плачуть).[1][2][3][4]

Сюжет[ред. | ред. код]

Аккі (Ханна Оббек) — учениця 8 класу. У вільний час любить грати у футбол. У неї є кілька хороших друзів і вона любить більшість дітей у своєму класі. Однак є один хлопець, якого вона ненавидить. Його звуть Джоеп (Нільс Веркойєн) і вони сваряться через день. Але одного разу, коли клас грає у футбол під час обідньої перерви, Джоеп заходить занадто далеко й завдає болю Елізі, найкращій подрузі Аккі. Аккі хоче помститися і після школи Джоеп і Аккі починають бійку. Бійка скоро закінчується, бо про це дізнається їхня вчителька — пані Інна. Коли Аккі повертається додому, в неї з носа тече кров. Пізніше ввечері ніс знову спонтанно починає кровоточити. Її мама хвилюється і веде доньку до лікаря. Ситуація набуває трагічного повороту, коли Аккі дізнається, що у неї лейкемія. Незважаючи на це, Аккі намагається зайнятися підготовкою до наступного футбольного турніру. Друзі підтримують її, але Аккі збентежена, коли їй доводиться провести кілька днів у лікарні. Тим не менш, вона відчайдушно хоче поїхати в шкільний табір, де вона грає в різні ігри. Коли вони граються в хованки, Аккі ховається на дереві. Вона не може спуститися сама і зрештою Джоеп залазить на дерево, щоб допомогти їй злізти. З цього моменту вони друзі. Того ж дня Аккі раптово втрачає свідомість. Її мають доставити до лікарні.

Аккі починає приймати хіміотерапію, але оскільки лейкемія сильно прогресує Аккі розуміє, що вона, ймовірно, не виживе. У емоційній сцені Аккі дізнається, що рак поширився на її мозок і що хворобі не можна зарадити. Вона просить свою найкращу подругу Елізу (Фіона Лівінгстон) зіграти від її імені у футбольному турнірі, оскільки вона знає, що не зможе відвідати турнір сама. Її товариши по команді вирішують зіграти в імпровізовану гру в лікарні, так що з кімнати, де стоїть ліжко Аккі було видно поле і вона могла спостерігати за грою. Щасливо спостерігаючи за ними Аккі мирно помирає. Її однокласники вшановують пам'ять Аккі на шкільному турнірі, де її дух буде присутній через однокласників, які носитимуть її ім'я на формі і банерах по всій території.

Основа фільму[ред. | ред. код]

У 1980-1990-х, коли нідерландський дитячий письменник Жак Врінс працював вчителем, а потім директором початкової школи у селі Бакель, провінція Північний Брабант, Нідерланди, у 8 класі вчилася 12-ти річна дівчинка на ім'я Анке, з якою сталася ця історія. Пізніше, однокласниця Анке жартома запропонувала Жаку написати про Анке книгу, і сама дівчинка цього хотіла. Цю ідею підтримала мама Анке, вона довго вмовляла письменника написати твір, той довго вагався, але все-таки згодився. Під час написання книги автор час від часу «кидав» її писати, але потім продовжував. Він замінив ім'я людей на вигадані та «увів» в історію вчительку Інну, замість вчителя, щоб «відірватися» від історії.[1][2][3]

Через довгих 8 років книга побачила світ. Першою прочитала мама Анке і їй одразу сподобався твір, батько не захотів цього робити, але вони одразу впізнали у героїні свою доньку.

Книга офіційно перекладена з нідерландської на німецьку та норвезьку мови. На жаль, українською мовою офіційно твір не перекладено.[1][2][3]

У квітні 2012 року вийшов епізод нідерландської телевізійної передачі «Воз'єднання» під назвою «Маленький капітан Бакель». В цьому епізоді показали зустріч вчителя та дитячого письменника Жака Врінса зі своїми учнями через 30 років. Крім того, зустріч була присвячена пам'яті Анке, у передачі також показали будинок сім'ї Анке та розказали справжню історію дівчинки.[5]

У 2023 році книга була номінована на звання «Краща книга 2023» від жіночого нідерландського журналу «Tina», зайнявши 17 місце.[6][7]

Акторський склад[ред. | ред. код]

Головні ролі
Актор Роль[8] Примітка
Ханна Оббек Аккі Ханна Оббек спеціально збрила волосся заради ролі у фільмі
Нільс Веркойєн Джоеп
Фіона Лівінгстон Еліза Найкраща подруга Аккі
Брем Флік Лоренс Найкращий друг Аккі
Амін Беландуз Брамметьє Маленький Брем
Єва Ван дер Гухт Вчителька панна Інна
Йоганна тер Стеге Мати Аккі Йоганна тер Стіге є матір'ю Ханни Оббек (Аккі) як у фільмі, так і в реальному житті.
Рейноут Буссемакер Батько Аккі
Лук Пітерс «Вусатий лікар» Лікуючий лікар Аккі
Кріс Комваліус медсестра Афіда
Ксандер Страат Майстер Генк
Другорядні ролі
Актор Роль[8]
Геніо де Гроот Лікар загальної практики
Ганна Вербум Ребека
Ліке ван Лексмонд Луїза
Маттейн Гартемінк Батько Джоепа
Лукас Дайкер Ріко
Лея Властра Тамара
Калтум ель Фан Мати Брамметьє
Рене де Грааф Крістель
Брем ван дер Гуєн Франклін
Венді ван ден Топ Медсестра Верле
Жак Врінс Чоловік на велосипеді
Мануель Вендербос тренер (рефері)

Критика та сприйняття[ред. | ред. код]

Фільм одразу став популярним та отримав декілька нагород і номінацій.[4][8][9][10][11][12][13][14][15][16]

На сайті IMDB фільм має рейтинг 7,4/10 на основі 4 тисяч оцінок.[8]

На нідерландському сайті «Scholieren» фільм має позитивні відгуки.[17][18]

На сайті «Moviemeter» фільм має оцінку 3,65 із 5, на основі 785 відгуків.[19]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія «Золотий фільм» (2012, перемога);[9]
  • Приз глядацьких симпатій «Золоте теля» Нідерландського кінофестивалю (2012, перемога);[10]
  • Премія Рембрандта за найкращий нідерландський молодіжний фільм (2012, перемога);[11]
  • Премія Рембрандта за найкращу голландську жіночу роль (2012, номінація — Ханна Оббек);[12][13]
  • Премія Рембрандта за найкращу пісню до фільму (2012, номінація — Кім-Ліан ван дер Мей);[13]
  • Приз глядацьких симпатій за найкращий повнометражний фільм на TIFF Kids (2013, перемога);[14]
  • Найкращий дитячий фільм на Китайському міжнародному дитячому кінофестивалі (2013, перемога);[15]
  • Віденський міжнародний кінофестиваль (перемога);[16]
  • Токійський міжнародний кінофестиваль (перемога);[16]
  • Санкт-Петербурзький «Фестиваль фестивалів» (перемога);[16]
  • Amsterdam Cinekid Award (номінація);[16]
  • Молодіжний журнал Hilverum NOS ― Найкращий фільм;[16]
  • Hilversum Zapp Live ― Найкращий фільм;[16]
  • Тегеран Центр Інтер. du Film Jeunesse: Найкращий фільм;[16]
  • Приз глядацьких симпатій кінофестивалю в Тунісі-Карфаген;[16]
  • Вибір журі кінофестивалю в Бенгалуру;[16]
  • Премія журі Буенос-Айреса Нуева Мірада.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Sigvartsen, Ana Leticia (10 січня 2014). Skrev bok om virkelighetens «Anja». NRK (nb-NO) . Процитовано 30 січня 2024.
  2. ↑ а б в Vriens, Jacque (Квітень 1999). Achtste-groepers huilen niet [Восьмикласники не плачуть] (Нідерландська) . Нідерланди: Van Holkema & Warendorf Unieboek | Het Spectrum bv. с. 127. ISBN 978 90 475 2077 1.
  3. ↑ а б в Лукіянчук, Андрій Антонович (13 січня 2020). Книги, які допомагають жити. Vseosvita. Процитовано 30 січня 2024.
  4. ↑ а б Recensie Achtste groepers huilen niet - Film en Uitgaan | Nieuws, Filmtrailers en Filmrecensies [Recensies]. web.archive.org. 12 січня 2014. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 30 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ De Reünie. NPO Start (нід.). Процитовано 30 січня 2024.
  6. ↑ Tina (@tijdschrifttina). www.instagram.com (Нідерландською) . Процитовано 31 січня 2024.
  7. ↑ Achtste-groepers huilen niet van Jacques Vriens is genomineerd voor de Tina Award 2023. www.facebook.com (Нідерландською) . De leukste kinderboeken. 27 липня 2023. Процитовано 31 січня 2024.
  8. ↑ а б в г Bots, Dennis; Verkooijen, Nils; Livingston, Fiona (15 лютого 2012), Achtste-groepers huilen niet, Bijker Productions, Rinkel Film, Evangelische Omroep (EO), процитовано 30 січня 2024
  9. ↑ а б ACHTSTE-GROEPERS HUILEN NIET | Nederlands Film Festival. web.archive.org. 4 травня 2014. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 30 січня 2024.
  10. ↑ а б NBF - Wederom prijzen voor ‘Achtste-Groepers Huilen Niet’ - De Nederlandse Beroepsvereniging van Film- en Televisiemakers. web.archive.org. 25 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 30 січня 2024.
  11. ↑ а б Online radio luisteren doe je via Radio.NL !. Radio.NL (nl-NL) . Процитовано 30 січня 2024.
  12. ↑ а б Genomineerden Rembrandt Awards 2013 bekend. NWTV (нід.). 8 травня 2013. Процитовано 30 січня 2024.
  13. ↑ а б в René Mioch onthult nominaties Rembrandt Awards 2013. televizier.nl (нід.). Процитовано 30 січня 2024.
  14. ↑ а б ACHTSTE-GROEPERS HUILEN NIET wint publieksprijs op TIFF Kids | Nederlands Film Festival. web.archive.org. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  15. ↑ а б ACHTSTE-GROEPERS HUILEN NIET wint prijzen in China | Nederlands Film Festival. web.archive.org. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  16. ↑ а б в г д е ж и к л м Achtste-groepers huilen niet (2012) (англ.), 2012, процитовано 29 квітня 2024
  17. ↑ Achtste groepers huilen niet. Scholieren.com (нід.). Процитовано 29 квітня 2024.
  18. ↑ Achtste groepers huilen niet - Filmverslag. Scholieren.com (нід.). Процитовано 29 квітня 2024.
  19. ↑ Achtste-groepers Huilen Niet (Film, 2012) - MovieMeter.nl (нід.), процитовано 29 квітня 2024

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хороші_діти_не_плачуть_(фільм,_2012)&oldid=42417257