Хосе Оскар Еррера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хосе Оскар Еррера
Хосе Оскар Еррера
Хосе Оскар Еррера
Хосе Еррера у складі «Кальярі». 1993 рік.
Особисті дані
Народження 17 червня 1965(1965-06-17) (58 років)
  Тала[d], Канелонес, Уругвай
Зріст 174 см
Вага 73 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1982-1984 Уругвай «Пеньяроль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984–1988 Уругвай «Пеньяроль» 87 (12)
1989–1990 Іспанія «Фігерас» 23 (5)
1990–1995 Італія «Кальярі» 147 (13)
1995–1997 Італія «Аталанта» 41 (2)
1997 Мексика «Крус Асуль» 12 (1)
1997–1998 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 11 (0)
1998 Уругвай «Пеньяроль» 11 (1)
1999 Уругвай «Расінг» (Монтевідео) 27 (8)
2000 Уругвай «Монтевідео Вондерерс» 31 (2)
2001 Уругвай «Пеньяроль» 5 (1)
2001 КНР «Шаньдун Лунен»  ? (?)
2001 Індонезія «Персіб»  ? (?)
2002 Уругвай «Монтевідео Вондерерс» 8 (0)
2003 Уругвай «Пеньяроль» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988–1997 Уругвай Уругвай 57 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Хосе Оскар Еррера (ісп. José Oscar Herrera, нар. 17 червня 1965, Тала) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Пеньяроль» та «Кальярі», а також національну збірну Уругваю. У складі збірної — володар Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1965 року в місті Тала, Уругвай. Вихованець футбольної школи клубу «Пеньяроль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1984 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 87 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Пеньяроля», був основним гравцем команди і став дворазовим чемпіоном Уругваю, а у жовтні 1987 року Еррера зіграв у всіх трьох матчах фіналу Кубка Лібертадорес проти колумбійської «Америки» (Калі), допомігши команді виграти звання найсильнішої команди континенту. Він також зіграв у матчі Міжконтинентального кубка 1987 року проти португальського «Порту», але тут його команда програла 1:2 і не здобула трофей[1].

У 1989 році Еррера переїхав до Іспанії, де протягом сезону 1989/90 грав за клуб другого дивізіону «Фігерас». Після чемпіонату уругваєць став гравцем італійського клубу «Кальярі» з Сардинії, де провів 148 матчів у Серії А і найкращі роки в європейському етапі своєї кар'єри. З Аталантою він дійшов до фіналу Кубка Італії 1995/96 , але його клуб програв там Фіорентині .

Далі протягом 1995—1997 років захищав кольори іншого італійського клубу «Аталанта». З бергамасками він дійшов до фіналу Кубка Італії 1995/96, але його клуб програв там «Фіорентині».

Згодом Еррера недовго грав у складі мексиканського клубу «Крус Асуль» та аргентинського «Ньюеллс Олд Бойз», після чого повернувся на батьківщину, виступаючи за «Пеньяроль», «Расінг» (Монтевідео) та «Монтевідео Вондерерс».

У 2001 році Еррера знову відправився за кордон, цього азу до Азії, виступаючи того року за китайський «Шаньдун Лунен» та індонезійський «Персіб», а завершив ігрову кар'єру а батьківщині у командах «Монтевідео Вондерерс» та «Пеньяроль», зігравши у складі останньої 2 матчі за сезон 2003 року і ставши таким чином чемпіоном Уругваю втретє в кар'єрі.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

7 серпня 1988 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю у товариській грі проти збірної Колумбії (1:2)[2], а вже наступного року у складі збірної поїхав на Кубок Америки 1989 року у Бразилії, де разом з командою здобув «срібло», зігравши у всіх 7 іграх — у 4 іграх на першому етапі проти Еквадору, Болівії, Чилі та Аргентини та в 3 іграх фінального раунду проти Парагваю, Аргентини та Бразилії.

Наступного року Еррера був у заявці збірної на чемпіонаті світу 1990 року в Італії, де Уругвай вийшов до 1/8 фіналу, Еррера зіграв у 3 матчах групового етапу — проти Іспанії, Бельгії та Південної Кореї.

Згодом у складі збірної був учасником Кубка Америки 1993 року в Еквадорі і Кубка Америки 1995 року в Уругваї. На другому з них Еррера зіграв у всіх 6 іграх — проти Венесуели, Парагваю, Мексики, Болівії, Колумбії та Бразилії і у фінальному матчі проти бразильців забив свій післяматчевий пенальті, допомігши команді здобути титул континентального чемпіона[3].

30 квітня 1997 року він провів свій останній матч за збірну, зігравши проти Парагваю у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1998 року. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 57 матчів, забивши 4 голи[4].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Уругвай Уругвай
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-8-1988 Богота Колумбія Колумбія 2 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч 1
27-9-1988 Асунсьйон Еквадор Еквадор 1 – 2 Уругвай Уругвай товариський матч 1
29-9-1988 Асунсьйон Парагвай Парагвай 3 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
12-10-1988 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Парагвай Парагвай товариський матч -
2-11-1988 Консепсьйон Чилі Чилі 1 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
9-11-1988 Монтевідео Уругвай Уругвай 3 – 1 Чилі Чилі товариський матч -
14-12-1988 Монтевідео Уругвай Уругвай 3 – 1 Перу Перу товариський матч -
22-4-1989 Верона Італія Італія 1 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
3-5-1989 Монтевідео Уругвай Уругвай 3 – 1 Еквадор Еквадор товариський матч -
23-5-1989 Кіто Еквадор Еквадор 1 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч 1
8-6-1989 Санта-Крус-де-ла-Сьєрра Болівія Болівія 0 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч -
14-6-1989 Монтевідео Уругвай Уругвай 1 – 0 Болівія Болівія товариський матч -
2-7-1989 Гоянія Еквадор Еквадор 1 – 0 Уругвай Уругвай Копа Америка 1989 - 1-й етап -
4-7-1989 Гоянія Уругвай Уругвай 3 – 0 Болівія Болівія Копа Америка 1989 - 1-й етап -
6-7-1989 Гоянія Уругвай Уругвай 3 – 0 Чилі Чилі Копа Америка 1989 - 1-й етап -
8-7-1989 Гоянія Аргентина Аргентина 1 – 0 Уругвай Уругвай Копа Америка 1989 - 1-й етап -
12-7-1989 Ріо-де-Жанейро Уругвай Уругвай 3 – 0 Парагвай Парагвай Копа Америка 1989 - фінальний етап -
14-7-1989 Ріо-де-Жанейро Уругвай Уругвай 2 – 0 Аргентина Аргентина Копа Америка 1989 - фінальний етап -
16-7-1989 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 1 – 0 Уругвай Уругвай Копа Америка 1989 - фінальний етап - [5]
6-8-1989 Монтевідео Уругвай Уругвай 0 – 0 Колумбія Колумбія товариський матч -
27-8-1989 Ліма Перу Перу 0 – 2 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1990 -
3-9-1989 Ла-Пас Болівія Болівія 2 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1990 -
17-9-1989 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Болівія Болівія Відбір до ЧС 1990 -
24-9-1989 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Перу Перу Відбір до ЧС 1990 -
25-4-1990 Штутгарт ФРН ФРН 3 – 3 Уругвай Уругвай товариський матч -
18-5-1990 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч -
22-5-1990 Лондон Англія Англія 1 – 2 Уругвай Уругвай товариський матч -
13-6-1990 Удіне Уругвай Уругвай 0 – 0 Іспанія Іспанія ЧС 1990 - 1-й етап -
17-6-1990 Верона Бельгія Бельгія 3 – 1 Уругвай Уругвай ЧС 1990 - 1-й етап -
21-6-1990 Удіне Південна Корея Південна Корея 0 – 1 Уругвай Уругвай ЧС 1990 - 1-й етап -
13-7-1993 Ліма Перу Перу 1 – 2 Уругвай Уругвай товариський матч -
17-7-1993 Монтевідео Уругвай Уругвай 3 – 0 Перу Перу товариський матч -
25-7-1993 Сан-Крістобаль Венесуела Венесуела 0 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1994 1
1-8-1993 Монтевідео Уругвай Уругвай 0 – 0 Еквадор Еквадор Відбір до ЧС 1994 -
8-8-1993 Ла-Пас Болівія Болівія 3 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1994 -
29-8-1993 Монтевідео Уругвай Уругвай 4 – 0 Венесуела Венесуела Відбір до ЧС 1994 -
5-9-1993 Гуаякіль Еквадор Еквадор 0 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1994 -
12-9-1993 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 1 Болівія Болівія Відбір до ЧС 1994 -
19-9-1993 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 2 – 0 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1994 -
25-6-1995 Пайсанду Уругвай Уругвай 7 – 0 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч -
28-6-1995 Ривера Уругвай Уругвай 2 – 2 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч -
5-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 4 – 1 Венесуела Венесуела Копа Америка 1995 - 1-й етап -
9-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 1 – 0 Парагвай Парагвай Копа Америка 1995 - 1-й етап -
12-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 1 – 1 Мексика Мексика Копа Америка 1995 - 1-й етап -
16-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 1 Болівія Болівія Копа Америка 1995 - чвертьфінал -
19-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Колумбія Колумбія Копа Америка 1995 - півфінал -
23-7-1995 Монтевідео Уругвай Уругвай 1 – 1
(5 – 3 п.п.)
Бразилія Бразилія Копа Америка 1995 - Фінал - [6]
20-9-1995 Єрусалим Ізраїль Ізраїль 3 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
11-10-1995 Салвадор Бразилія Бразилія 2 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч -
24-4-1996 Каракас Венесуела Венесуела 0 – 2 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1998 -
2-6-1996 Монтевідео Уругвай Уругвай 0 – 2 Парагвай Парагвай Відбір до ЧС 1998 -
8-10-1996 Монтевідео Уругвай Уругвай 1 – 0 Болівія Болівія Відбір до ЧС 1998 -
12-11-1996 Сантьяго Чилі Чилі 1 – 0 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1998 -
15-12-1996 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Перу Перу Відбір до ЧС 1998 -
12-1-1997 Монтевідео Уругвай Уругвай 0 – 0 Аргентина Аргентина Відбір до ЧС 1998 -
12-2-1997 Кіто Еквадор Еквадор 4 – 0 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1998 -
30-4-1997 Асунсьйон Парагвай Парагвай 3 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 1998 -
Усього Матчів 57 Голів 4

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»: 1985, 1986, 2003
«Пеньяроль»: 1987
Уругвай: 1995

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дочка Еррери, Софія, вийшла заміж за уругвайського футболіста Дієго Годіна[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FC Porto - Peñarol 2:1 (Intercontinental Cup 1987, Final). worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
  2. Strack-Zimmermann, Benjamin. Colombia vs. Uruguay. www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
  3. Copa America 1995. rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2022.
  4. Uruguay - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 19 лютого 2022.
  5. 2-ге місце
  6. 14-ий титул
  7. Godin: 'Inter like Atletico Madrid'. Football Italia. 27 липня 2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]