Христина Крахельська
| Христина Крахельська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Danuta | |||
| Народилася |
24 березня 1914[1] Mazurkid, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
| Померла |
2 серпня 1944[1] (30 років) Варшава, Польська Народна Республіка | |||
| Поховання | Służew Cemetery (Renety Street)d | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща | |||
| Діяльність | поетка, письменниця, етнографка, екстрений медичний технік, scout | |||
| Сфера роботи | поезія[2], етнографія[2] і health serviced[2] | |||
| Alma mater | Варшавський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Батько | Jan Krahelskid | |||
| Родичі | Ванда Крахельська-Філіпович | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
 Христина Крахельська у Вікісховищі | ||||
Кристина Крагельська (пол. Krystyna Krahelska; 24 березня 1914 — 2 серпня 1944) — польська етнографка-фольклористка, поетеса, учасниця Опору, племінниця Ванди Крагельської-Філіпович.
Родина[ред. | ред. код]
Кристина Крагельська народилася 1914 року в сім'ї інженера Яна Крахельского і біологині Яніни Бури, у сімейному маєтку Мазурки Барановицького повіту Мінської губернії. Сім'я дотримувалася ліво-соціалістичних поглядів: її сестра Галина, письменниця, есерка — учасниця жовтневого перевороту більшовиків; двоюрідна сестра Ванда, художниця, польська соціалістка — учасниця замаху на варшавського генерал-губернатора Скалона.
Згодом обидві брали участь у польському русі Опору: Ванда — одна з організаторок Комітету допомоги євреям, Галина — учасниця Варшавського повстання, загинула в концтаборі Равенсбрюк.
Юність[ред. | ред. код]
У 1928—1932 роках Кристина Крагельська перебувала у складі організації харцерів (польських скаутів), де була обрана командиром загону зухів (скаутів молодшого віку). У 1931 році брала участь у зльоті слов'янських скаутів в Празі. У 1932 році закінчила гімназію імені Ромуальда Траугутта в Бересті[3] і тоді ж вступила до Варшавського університету, де на гуманітарному факультеті вивчала історію, географію та етнографію, зокрема у Цезарії Бодуен де Куртене. Досліджувала білоруський фольклор, виконувала фольклорні пісні на варшавському і віленському радіо.
У 1936—1937 роках Крагельська позувала Людвіці Нітшовій, що створювала пам'ятник польській русалці[4]. Скульпоторка описала Крагельську як «високу, сильну дівчину слов'янського, а точніше польського типу краси»[5]. Вона прийняла пропозицію скульптора, але не афішувала цей факт серед друзів[5]. Однак обличчя русалки — це не її обличчя, а скульптура почала асоціюватися з Крагельською після війни, коли скульпторка розкрила її ім'я в одному з інтерв'ю[5].
У 1939 році захистила магістерський диплом під назвою: «Етнографічна монографія про село Мазурки, Барановицького повіту Новогрудського воєводства».
Участь в русі Опору[ред. | ред. код]
Під час окупації у вересні 1939 року жила, головним чином, в окупованих Варшаві й Пулавах, працювала лаборанткою на агрономічному факультеті Варшавського університету (Instytucja Gospodarstwa Wiejskiego) та Національному інституті сільського господарства в Пулавах[3], а також разом з матір'ю — у шпиталі свого батька у Влодаві.
З грудня 1939 року Кристина Крагельська входила до підпільної Армії Крайової (псевдонім «Данута»). У січні 1943 року для бійців полку АК «Baszta» («Вежа»), сформованого в харцерських колах варшавського району Жолібож, написала пісню «Hej, chłopcy, bagnet na broń!» («Гей, хлопці, примкнути багнети!»). Пісня була тоді ж виконана під час підпільного концерту на квартирі творця полку поручика Людвіка Бергера (згодом загинув) і опублікована в підпільному журналі «Bądź Gotów» («Будь готовий»), потім неодноразово передруковувалася в повстанських виданнях. Ця пісня здобула велику популярність і стала одним з музичних символів Варшавського повстання 1944 року.
Була офіцеркою зв'язку та кур'єркою для спеціальних запитів у Новгородській області. Вона носила зброю, навчалася санітарії, а в 1943—1944 роках працювала медичною сестрою в лікарні «Повіат» у Влодаві. Будучи медсестрою, вона ходила до партизанських підрозділів і навчала дівчат санітарної служби[3].
Участь у повстанні і загибель[ред. | ред. код]
З травня 1944 року перебувала у Кракові, а в середині липня 1944 року знову повернулась до Варшави. Під час Варшавського повстання працювала санітаркою 1108-го взводу (командир взводу Кароль Врублевський, відомий також як «Wron») 3-го ескадрону 1-го дивізіону «Олень» пол. „Jeleń” 7-го полку Люблінських уланів Армії Крайової під псевдонімом «Данута»[6]. В годину початку повстання (о 17 годині 1 серпня 1944 року) її взвод почав штурм Будинку Друку за адресою вул. Marszałkowska 3/5. Штурм виявився невдалим, взвод відступив на Мокотовське поле.
Крагельська винесла з поля бою двох поранених, після чого сама була важко поранена трьома кулями в груди і залишилася лежати під обстрілом на Мокотовському полі. Її винесли лише з настанням темряви. Кристину Крагельську прооперували в повстанській лікарні на вул. Польна 34, але до четвертої години ранку 2 серпня вона померла[6][7]. Посмертно нагороджена Хрестом Тих, що Борються.
Похована в саду будинку у Варшаві за адресою вул. Польна 36. Після війни її тіло було ексгумовано та перенесено на кладовище у Служеві на вул. Ренети[8]. Перша строфа її пісні «Hej, chłopcy, bagnet na broń!» («Гей, хлопці, примкнути багнети!») була вигравірована на надгробку[9].
Вшанування[ред. | ред. код]
Кристина Крагельська стала прообразом для пам'ятника Варшавської русалці, відкритого у Варшаві в 1938 році. Він створений видатною польською скульпторкою Людвікою Нітшовою.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в Michalska 1988, s. 211.
- ↑ а б Hanna Michalska i in.: Słownik uczestniczek walki o niepodległość Polski 1939–1945. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1988, s. 211. ISBN 83-06-01195-3.
- ↑ а б в Stefan K. Kuczyński, Mieczysław Wieruszewski. Pomnik Syreny nad Wisłą. „Kronika Warszawy 3(47)”, s. 59, 1981.
- ↑ а б Michalska 1988, s. 212.
- ↑ Adam Borkiewicz: Powstanie warszawskie. Warszawa: Instytut Wydawniczy „Pax”, 1969, s. 64.
- ↑ Stefan K. Kuczyński, Mieczysław Wieruszewski. Pomnik Syreny nad Wisłą. „Kronika Warszawy 3(47)”, s. 68, 1981.
- ↑ Jacek Wołowski: Moja Warszawa. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1979, s. 26. ISBN 83-01-00062-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Krystyna Krahelska
- Hej, chłopcy, bagnet na broń! [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.] (основні дані про пісню і автора польською та російською мовами, російський переклад пісні, аудіозапис).
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |