Хронологія водневих технологій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це хронологія історії технології водню.

Графік майбутнього розвитку водневих технологій як ключовий фактор переходу до енергії

Часова шкала[ред. | ред. код]

16 століття[ред. | ред. код]

  • c. 1520 — Парацельс вперше зафіксував спостереження за воднем через розчинення металів (заліза, цинку та олова) в сірчаній кислоті.

17 століття[ред. | ред. код]

  • 1625 — Перший опис водню Йоганом Баптиста ван Гельмонтом. Спочатку вживати слово «газ».
  • 1650 — Туркет де Майєрн отримав газ або «легкозаймисте повітря» діючи розведеною сірчаною кислотою на залізо.
  • 1662 — Закон Бойля (газовий закон, відношення тиску та об'єму)
  • 1670 — Роберт Бойл видобув водень, реагуючи кислотою на метали
  • 1672 — «Нові експерименти, взаємозв'язок полум'я і повітря» Роберта Бойла.
  • 1679 — Дені Папен — запобіжний клапан
  • 1700 — Нікола Лемері показав, що газ, який утворюється під час реакції сірчаної кислоти із залізом, в повітрі вибухонебезпечний

18 століття[ред. | ред. код]

19 століття[ред. | ред. код]

20 століття[ред. | ред. код]

  • 1901 — Вільгельм Норманн увів гідрогенізацію жирів
  • 1903 — Костянтин Едуардович Ціолковський опублікував «Дослідження космічного простору засобами реакційних приладів»
  • 1907 — Прилад Lane для вировництва водню
  • 1909 — Граф Фердинанд Адольф Август фон Цеппелін здійснив перший рейс на далекі відстані Zeppelin LZ5.
  • 1909 — Процес Лінде — Франка — Каро
  • 1910 — Перший пасажирський рейс Цеппеліна на Zeppelin LZ7.
  • 1910 — Фріц Габер запатентував Проце́с Га́бера.
  • 1912 — Перші регулярні міжнародні пасажирські рейси цивільного жорсткого дирижабля Zeppelin LZ13.
  • 1913 — Нільс Бор пояснює Формула Рідберга для спектру водню, накладаючи умову квантування на класичні орбіти електрона водню.
  • 1919 — Перший переліт через Атлантику на дирижаблі компанії Beardmore дирижабль класу R34.
  • 1920 — Гідрокренінговий комерційний завод для гідрування бурого вугілля введений в експлуатацію в Лойні Німеччина.[10]
  • 1923 — Парова конверсія, виготовлення першого синтетичного метанолу BASF в Лойні.
  • 1923 — Джон Бердон Сандерсон Голдейн у книзі Дедал чи Наука і майбутнє «великі електростанції, де під час вітряної погоди надлишок енергії буде використовуватися для електролітичного розкладу води на кисень і водень»
  • 1926 — Вольфганг Паулі і Ервін Шредінгер
  • 1926 — Часткове окислення, Вандевер та Парр з Університуту Іллінойса використовували кисень замість повітря для виробництва синтетичного газу.
  • 1926 — Сиріл Норман Гіншелвуд описав явище ланцюгової реакції.
  • 1926 — Умберто Нобіле здійснив перший політ над північним полюсом на водневому дирижаблі Norge
  • 1929 — Пауль Хартек і Карл Фрідріх Бонхоффер вперше успішно синтезували спінові ізомери водню (параводень).
  • 1930 — Рудольф Еррен-запатентував Двигун Еррена — Патент GB GB364180- Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння, що використовують суміш водню та кисню, як паливо
  • 1935 — Юджин Пол Вігнер і Хіллард Белл Хантінгтон вперше запропонували металічний водень.
  • 1937 — Дирижабл LZ 129 «Гіденбург» загорівся та розбився.
  • 1937 — The Експериментальний газоподібний відцентрований реактивний двигун Heinkel HeS 1 з водневим живленням пройшов випробування в місті Гірт у березні — перший робочий реактивний двигун.
  • 1937 — Запрацював перший турбогенератор з водневим охолодженням в Дейтоні, штат Огайо.
  • 1938 — Перший 240 км Ренсько-Рурський водневий трубопровід.
  • 1938 — Ігор Сікорський з компанії Sikorsky Aircraft запропонував рідкий водень, як паливо.
  • 1939 — Рудольф Еррен — Двигун Еррена — патент США 2183674 — Двигун внутрішнього згоряння з використанням водню як палива
  • 1939 — Ганс Гаффрон виявив, що водорості можуть переходити від утворення кисню до водню.
  • 1941 — Перше масове застосування водню в двигунах внутрішнього згоряння: Російський лейтенант Борис Шеліщ в блокадному Ленінграді переобладнав кілька сотень автомобілів «ГАЗ-АА» для обслуговування захисних аеростат постівпротиповітряної оборони.
  • 1943 — Рідкий водень випробують, як ракетне паливо в Університеті Штату Огайо.
  • 1943 — Арне Цеттерстрем описує гідрокс (киснево-воднева суміш)
  • 1947 — Вілліс Лемб і Роберт Ретерфорд виміряти малий енергетичний зсув (Лембів зсув) у вигляді зняття виродження рівнів 2S1/2 і 2P1/2 атома водню. забезпечуючи великий поштовх для розвитку квантової електродинаміки
  • 1949 — Гідродесульфурація (каталітичний риформінг комерціалізується під назвою Процес платформування)
  • 1951 — Підземне зберігання водню[11]
  • 1952 — Айві Майк, перше в світі успішне випробування термоядерного вибухового пристрою, використаного паливом для термоядерного синтезу рідкого дейтерію.
  • 1952 — Холодильний транспорт Дьюар
  • 1955 — В. Томас Грубб модифікував конструкцію паливних елементів, використовуючи електролітом іонообмінну мембрану сульфованого полістиролу.
  • 1957  –Pratt & Whitney's вперше випробували модель реактивного двигуна 304 з використанням рідкого водню як палива в рамках проекту Lockheed CL-400 Suntan.[12]
  • 1957 — Були опубліковані технічні умови на двовісний напівпричіп для рідкого водню U-2.[13]
  • 1958 — Леонард Нідрах розробив спосіб осадження платини на мембрану, який став відомий як паливний елемент Грубба-Нідраха.
  • 1958 — Allis-Chalmers продемонстрував D 12, перший трактор на 15 кВт паливних елементах.
  • 1959 — Френсіс Томас Бекон створено Bacon батарею, перший практичний воднево-повітряний паливний елемент потужністю 5 кВт для живлення зварювального апарату.
  • 1960 — Allis-Chalmersстворює перший навантажувач на паливних елементах[14]
  • 1961 — Перший політ ракети з ракетним двигуном RL-10, що почав працювати на на рідкому воднем
  • 1964 — Allis-Chalmers виготовив 750-ватний паливний елемент для живлення підводного дослідницького судна для однієї людини..
  • 1965 — Перше комерційне використання паливного елемента в Джеміні (космічна програма).
  • 1965 — Компанія Allis-Chalmers створює перші машини для гольфу на паливних елементах.
  • 1966 — General Motors представляє Electrovan, перший у світі автомобіль на паливних елементах.[15]
  • 1966 — Slush водень — поєднання рідкого водню та твердого водню в потрійній точці з нижчою температурою та більшою щільністю, ніж рідкий водень.
  • 1966 — J-2 ракетний двигун з рідким воднем
  • 1967 — Акіра Фудзісіма відкрив Ефект Хонда-Фудзісіма який використовується для фотокаталізу в фотоелектрохімічній камері..
  • 1967 — Гідридний компресор
  • 1970 — Нікелевий водневий акумулятор
  • 1970 — Джон Бокріс і Лоуренс В. Джонс ввели термін воднева енергетика[16]
  • 1973 — 30 км водневий трубопровід в Ісбергу, Франція
  • 1973 — Лінійний компресор
  • 1975 — Джон Бокріс — Енергія Сонячно-воднева альтернатива — ISBN 0-470-08429-4
  • 1979 — HM7B ракетний двигун
  • 1981 — Space Shuttle Main Engine перший рейс
  • 1988 — Перший політ Туполєва Tu-155. Це був варіант авіалайнера Tu-154 призначений для роботи на водні.
  • 1990 — Введено в дію першу установку з виробництва водню на сонячних батареях Сонячна-Вассерстофф-Баварія.
  • 1996 — Вулкан реактивний двигун
  • 1997 — Анастасіос Меліс виявив, що зниження кількості сірки призводить до того, що водорості Chlamydomonas reinhardtii змінюють виробництво кисню на виробництво водню
  • 1998 — Підводний човен типу 212
  • 1999 — Стиснення водню
  • 2000 — Пітер Тоєнніс виявив надплинність водню до 0.15K

21 століття[ред. | ред. код]

  • 2001 — Продемонстровано перші водневі резервуари IV типу для стисненого водню в 700 бар (10000 PSI).
  • 2002 — побудований підводний човен типу 214
  • 2002 — Перший гідравлічний локомотив, який використовув хімічну енергію водню для руху, був продемонстрований в Валь-д'Ор, Квебек.
  • 2004 — DeepC — це автономний підводний апарат, який приводиться в рух електричним двигуном, що працює від водневого паливного елемента.
  • 2005 — Іонний рідинно-поршневий компресор
  • 2013 — У Фалькенгагені з'являється перша комерційна газова (використовують електроліз для отримання водню) установка потужністю 2 мегавати для зберігання водню[17]
  • 2014 — Представлений проект японського паливного елемента з мікросполученням тепла та електроенергії (mCHP) ENE FARM, який передає 100 000 систем.[18]
  • 2016 — Toyota випускає свій перший автомобіль на водневих паливних елементах Mirai
  • 2017 — Створена Воднева рада для пришвидшення розробки та комерціалізації технологій водню та паливних елементів
  • 2019 — Дослідники з університету KU Leuven, Бельгія, розробили сонячну водневу панель, яка здатна виробляти 250 л H2 /день безпосередньо з сонячного світла та водяної пари, використовуючи фотокаталітичне розщеплення води, і вони повідомляють про ефективність перетворення 15 %[19]. За даними IEEE Spectrum, це більше на + 14,900 % від показника ефективності 10 років давності (0,1 %).[20]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Хронологія низькотемпературної технології
  • Список термінів
  • Список років у науці
  • Хронологія сонячних батарей

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. 1784 Experiments. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2020.
  2. Langins, Janis (8 червня 1983). Hydrogen production for ballooning during the French Revolution: An early example of chemical process development. Annals of Science. Taylor & Francis. 40 (6): 531—558. doi:10.1080/00033798300200381.
  3. 1809 — Fleming, History of Meteorology 25 Pag. 25 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2009. Процитовано 27 грудня 2020.
  4. Pibal History. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2016.
  5. The Monthly Magazine. 1809. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 8 лютого 2016.
  6. The Hydrogen Engine. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  7. 1820 Cecil the letter (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  8. Jules Verne. The Mysterious Island by Jules Verne: Chapter 33. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  9. 1896 Weather balloon. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 27 грудня 2020.
  10. A Students Guide to Refining – Energy – Articles – Chemical Engineering – Frontpage – Cheresources.com. Cheresources.com Community. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 8 лютого 2016.
  11. Foh, S. Underground hydrogen storage. Final report. [Salt caverns, excavated caverns, aquifers and depleted fields] (Technical Report) – SciTech Connect. OSTI 6536941.
  12. Sloop, John L. (1978). Liquid hydrogen as a propulsion fuel, 1945-1959. (The NASA history series) (NASA SP-4404). National Aeronautics and Space Administration. с. 154—157. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 27 грудня 2020.
  13. ch8-11. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  14. Fuel Cell History – Fuel Cell Today. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2016.
  15. Eberle, Ulrich; Mueller, Bernd; von Helmolt, Rittmar. Fuel cell electric vehicles and hydrogen infrastructure: status 2012. Energy & Environmental Science. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
  16. Christina H. SaveOnEnergy's Learning Center – Helping Customers since 2003 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2011. Процитовано 8 лютого 2016.
  17. E.ON inaugurates power-to-gas unit in Falkenhagen in eastern Germany. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 8 лютого 2016.
  18. HyER » Enfarm, enefield, eneware!. Архів оригіналу за 15 February 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  19. Heremans, Gino; Trompoukis, Christos (2017). Vapor-fed solar hydrogen production exceeding 15% efficiency using earth abundant catalysts and anion exchange membrane. Sustainable Energy & Fuels (10). doi:10.1039/C7SE00373K. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  20. Gallucci, Maria (13 березня 2019). Solar Panel Splits Water to Produce Hydrogen. IEEE Spectrum. IEEE. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020. A research team in Belgium says its prototype panel can produce 250 liters of hydrogen gas per day